No edit permissions for Ukrainian

TEXT 19

йо мм евам асаммӯго
джнті пурушоттамам
са сарва-від бгаджаті м
сарва-бгвена бграта

йа—кожний, хто; мм—Мене; евам—так; асаммӯга—без сумніву; джнті—знає; пуруша-уттамам—Верховного Бога-Особу; са—Він; сарва-віт—той, хто знає все; бгаджаті—виявляє віддане служіння; мм—Мені; сарва-бгвена—з усякого погляду; бграта—син Бгарати.

Кожен, хто знає Мене як Верховного Бога-Особу і не сумнівається в цьому, вже пізнав усе, і тому він беззастережно віддається любовному служінню Мені, о сину Бгарати.

Є чимало філософських теорій щодо справжнього, природного становища живих істот і Верховної Абсолютної Істини. В цьому вірші Верховний Бог-Особа чітко роз’яснює, що кожен, хто знає Господа Кшу як Верховну Особу, фактично знає все. Людину, яка не володіє таким знанням, приваблюють власні розумування про Абсолютну Істину, тоді як той, хто володіє досконалим знанням, не марнує дорогоцінного часу і безпосередньо звертається до свідомості Кши, до відданого служіння Верховному Господеві. В Бгаґавад-ґті щоразу підкреслюється це, однак, ще є чимало впертих коментаторів Бгаґавад-ґти, які ототожнюють Верховну Абсолютну Істину з живими істотами.

Ведичне знання називають руті, тобто знання, що його сприймають на слух. Людина повинна сприйняти це ведичне послання від таких авторитетів, як Кша або Його представники. Тут Кша чітко з’ясовує всі суттєві питання, і до Його слів варто дослухатись. Але просто слухати, як це роблять свині — замало, треба ще й зрозуміти все це за допомогою авторитетів. Слід відмовитись од суто теоретичних розумувань і смиренно слухати, що про живу істоту каже Бгаґавад-ґт, і усвідомлювати, що жива істота завжди підлегла Верховному Богові-Особі. Кожен, хто зрозуміє це, — згідно з тим, що сказав Верховний Бог-Особа, р Кша, — знає суть Вед, їхнє призначення, для інших Веди — це прихована тайна.

Тут дуже важливим є слово бгаджаті. Це слово вживають у багатьох випадках, і воно виражає ідею служіння Верховному Господеві. Якщо людина віддається любовному служінню Господеві й сповнена свідомості Кши, слід вважати, що вона опанувала все ведичне знання. В парампарі ваішав сказано, що той, хто присвятив себе відданому служінню Кші, не має потреби вдаватись ще до якогось іншого духовного способу пізнання Верховної Абсолютної Істини. Така людина вже досягла призначення людського життя, бо вподобала віддане служіння Господеві. Вона вже перевершила всі попередні етапи духовного усвідомлення. Але якщо жива істота, мудруючи протягом сотень тисяч життів, не збагнула головного, того, що Кша є Верховний Бог-Особа, і що кожен повинен вручити себе Йому, — то всі її роздуми впродовж стількох років і життів — даремна трата часу.

« Previous Next »