TEXTS 3-4
на рӯпам асйеха татгопалабгйате
ннто на чдір на ча сампратішг
аваттгам ена су-вірӯга-мӯлам
асаґа-астреа дгена чгіттв
тата пада тат парімрґітавйа
йасмін ґат на нівартанті бгӯйа
там ева чдйа пуруша прападйе
йата правтті праст пур
на—не; рӯпам—форма; асйа—цього дерева; іха—у цьому світі; татг—також; упалабгйате—може бути відчуте; на—ніколи; анта—кінець; на—ніколи; ча—також; ді—початок; на—ніколи; ча—також; сампратішг—основа; аваттгам—дерева баньян; енам—його; су-вірӯга—сильно; мӯлам—вкоріненого; асаґа-астреа—зброєю відчуженості; дгена—міцним; чгіттв—зрубуючи; тата—відтоді; падам—становище; тат—те; парімрґітавйам—потрібно відшукати; йасмін—де; ґат—йдучи; на—ніколи; нівартанті—повертаються; бгӯйа—знову; там—до Нього; ева— неодмінно; ча—також; дйам—істинного; пурушам—Бога-Особи; прападйе—віддатись; йата—від кого; правтті—початок; праст—простертий; пур—дуже старий.
У цьому світі не можна осягнути істинної форми такого дерева. Ніхто не може зрозуміти, де воно починається, де закінчується, і де його основа. Але потрібно з усією рішучістю зброєю відречення зрубати це глибоко вкорінене дерево. Далі треба знайти те місце, досягши якого, ніхто й ніколи не повертається назад, і там віддати себе Верховному Богові-Особі, що з Нього все почалось і поширилось з незапам’ятних часів.
Тут ясно сказано, що в матеріальному світі неможливо пізнати справжньої форми цього баньянового дерева. Корінь дерева направлений угору, і тому справжнє дерево продовжується з іншого кінця. Заплутавшись у матеріальних розгалуженнях дерева, людина не може побачити ні того, як задалеко воно простягається, ні того, де йому початок. Але все ж таки необхідно знайти першопричину. «Я син свого батька, а мій батько — син іншого батька тощо». Провадячи таку розвідку, можна прийти до Брахми, який походить від Ґарбгодакай Вішу. Коли людина врешті-решт прийде таким шляхом до Верховного Бога-Особи, вона досягне мети своїх пошуків. Необхідно знайти першоджерело цього дерева, Верховного Бога-Особу, спілкуючись з тими, кого наділено знанням про Нього. Просвітлена знанням жива істота поступово зрікається оманного відображення реальності й, усвідомивши істину, стає спроможною порвати зв’язок з ним і знайти своє місце на істинному дереві.
У зв’язку з цим важливим є слово асаґа, бо схильність задовольняти почуття і панувати над матеріальною природою є дуже сильною. Слід навчитись відреченості, обговорюючи питання духовної науки, заснованої на авторитетних страх і слухати людей, наділених справжнім знанням. Внаслідок таких бесід у товаристві відданих Господа, людина приходить до Верховного Бога-Особи. І тоді перше, що треба зробити — це вручити себе Йому. Тут змальовано місце, потрапивши в яке, жива істота не повертається більше до ілюзорного відображення дерева. Верховний Бог-Особа, Кша, є початковий корінь, з якого все виникло. Щоб добитися прихильності Бога-Особи, треба просто віддатися Йому, що можливо зробити шляхом любовного служіння, коли людина слухає про Господа, оспівує Його імена й т. ін. Бог є причина розвитку матеріального світу. Це вже пояснював Сам Господь: аха сарвасйа прабгава — «Я — джерело всього». Тому, щоб вирватись із цупких пут баньянового дерева матеріального життя, необхідно віддати себе Кші. Як тільки жива істота віддається Кші, вона природним чином зрікається матеріального світу.