TEXT 10
кмам рітйа душпӯра
дамбга-мна-маднвіт
мохд ґхтвсад-ґрхн
правартанте ’учі-врат
кмам—у хтивості; рітйа—знаходячи притулок; душпӯрам— ненажерливого; дамбга—пихою; мна—і оманним престижем; мада-анвіт—поглинутий зарозумілістю; мохт—ілюзією; ґхтв—беручи усе; асат—непостійні; ґрхн—речі; правартанте— вони буяють; аучі—ті, хто живуть нечистим життям; врат— відверто визнаний.
Знаходячи втіху в невситимій хтивості, охоплені зарозумілістю, гордощами й пихою, демони перебувають таким чином в ілюзії, зачаровані минущим, і їх постійно приваблює нечиста діяльність.
Тут описано демонічний склад розуму. Хтивість демонів ненаситима. Їхнє невситиме прагнення матеріальних насолод невпинно зростає. Їх приваблюють недовговічні речі і через те їх завжди охоплює неспокій, але, під впливом ілюзії, вони продовжують діяти по-старому. У них немає знань, і вони не можуть зрозуміти, що рухаються в неправильному напрямкові. Занурившись у світ минущих речей, демони створюють свого власного бога, складають власні гімни і виконують їх на свій лад. І внаслідок цього їх ще більше принаджують дві речі: статеві насолоди й накопичення матеріальних статків. У зв’язку з цим велику вагу має слово аучі-врат — «нечестиві обітниці». Демонів приваблює лише вино, жінки, азартні ігри та м’ясні страви — це їхні аучі, брудні звички. Спонукувані пихою та почуттям оманного престижу, вони створюють власні релігійні засади, що суперечать Ведам. Незважаючи на те, що демони являють собою найогиднішу частину людства, світ протиприродно оточує їх дутими почестями. Ці люди простують до пекла, однак вважають себе надзвичайно розвиненими.