TEXTS 11-12
чінтм апарімей ча
пралайнтм упріт
кмопабгоґа-парам
етвад іті нічіт
-па-атаір баддг
кма-кродга-парйа
ханте кма-бгоґртгам
анййенртга-сачайн
чінтм—страху і тривоги; апарімейм—безмірної; ча—і; пралайа-антм—до самої смерті; упріт—знайшовши притулок у; кма-упабгоґа—чуттєве задоволення; парам—найвища мета життя; етват—таке; іті—так; нічіт—переконані; -па—обплутані тенетами надії; атаі—сотнями; баддг—зв’язані; кма—хтивості; кродга—і гніву; парйа—завжди перебуваючи в; ханте—вони бажають; кма—хтивості; бгоґа—почуттєвої насолоди; артгам—для цієї мети; анййена—протизаконно; артга—багатства; сачайн—накопичуючи.
Вони вважають, що чуттєве задоволення — найперша потреба людської цивілізації. Таким чином, охоплені до кінця своїх днів незмірним неспокоєм, вони зазнають незліченних страхів й тривог. Обплутані тенетами сотень і тисяч бажань, в полоні хтивості та гніву, вони всіма правдами й кривдами добувають гроші для чуттєвого задоволення.
Демони дотримуються думки, нібито чуттєве задоволення є найвища мета життя і зберігають це уявлення до самої смерті. Вони не вірять ні в життя після смерті, як не вірять вони також, що живі істоти отримують різні тіла залежно від їхньої карми, тобто діяльності в цьому світі. Їхні життєві плани, які вони невтомно будують, ніколи не завершуються. Ми особисто були знайомі з чоловіком демонічного складу розуму, котрий, вмираючи, прохав лікаря продовжити йому життя ще на чотири роки, щоб мати змогу здійснити свої незавершені задуми. Такі нерозсудливі люди не знають, що лікар безсилий продовжити життя навіть на мить. Коли приходить пора, бажання людини не враховуються. Закони природи не дозволяють насолоджуватись життям навіть і на секунду довше визначеного терміну.
Демони, які не вірять ні в Бога, ні в Наддушу, що перебуває в серці, здійснюють різноманітні гріховні вчинки лише задля почуттєвої втіхи. Їм невідомо, що в їхньому серці присутній свідок, що Наддуша спостерігає за діяльністю індивідуальної душі. Як сказано в Упанішадах, на одному дереві сидять два птахи, один з них діє і споживає солодкі та гіркі плоди, що зріють на гілках дерева, а другий — лише спостерігає. Однак, демон не хоче знати ніяких ведичних стр, як не має він і крихти віри; тому він почувається вільним робити все, що йому заманеться, аби задовольнити свої чуття і не думає про наслідки.