No edit permissions for Ukrainian

TEXT 11

апгалккшібгір йаджо
відгі-дішо йа іджйате
йашавйам еветі мана
самдгйа са сттвіка

апгала-ккшібгі—тими, хто не бажає плодів; йаджа—жертвопринесення; відгі-діша—згідно з вказівками писань; йа—котрий; іджйате—виконується; йашавйам—мусить виконуватись; ева—неодмінно; іті—таким чином; мана—розум; самдгйа—зосереджуючи; са—він; сттвіка—у ґуі благочестя.

Жертвопринесення, які здійснюють згідно з настановами стр, з почуттям обов’язку, тими, хто не прагне винагороди, — такі жертвопринесення перебувають у ґуі благочестя.

У більшості випадків жертвопринесення здійснюють із якихось сподівань, в надії на користь, однак тут сказано, що треба уникати подібних бажань. Жертвопринесення треба здійснювати із почуття до обов’язку. Розгляньмо, наприклад, обряди, що їх відправляють у храмах та церквах. Звичайно їх здійснюють задля досягнення якогось матеріального блага і тому такі обряди не належать до ґуи благочестя. Церкву відвідувати потрібно почуваючись до обов’язку, виявляючи повагу до Верховного Бога-Особи і пропонувати Йому квіти та їжу. Всі вважають, що недоцільно йти до храму лише для того, щоб схилитись перед Господом. Однак священні стри не рекомендують поклонятись Господеві задля того, щоб отримати матеріальні блага. Храм слід відвідувати для того, щоб виявити повагу Божеству, мӯрті Господа, це дозволить людині піднятись до ґуи благочестя. Обов’язок кожної цивілізованої людини — дотримувати настанов стр і з шаною схилятись перед Верховним Богом-Особою.

« Previous Next »