TEXT 18
джна джейа паріджт
трі-відг карма-чодана
караа карма картеті
трі-відга карма-саґраха
джнам — знання; джейам — мета пізнання; паріджт — той, хто знає; трі-відг—трьох різновидів; карма—роботи; чодан— поштовх; караам—чуття; карма—робота; карт—діяч; іті—таким чином; трі-відга—трьох різновидів; карма—роботи; саґраха—сума.
Знання, об’єкт пізнання і той, хто пізнає — це три рушійні сили діяльності; чуття ж, робота і виконавець — три її складові.
Три спонукальні причини закладено в основу повсякденної діяльності: знання, об’єкт пізнання і той, хто пізнає. Робоче знаряддя, саму роботу і виконавця називають складовими частинами діяльності. Будь-яка людська робота містить у собі ці елементи. Для того, щоб розпочати будь-яку роботу, потрібний певний імпульс, який називають натхненням. Будь-яке рішення, прийняте до здійснення власне діяльності, являє собою тонку форму роботи. Потім робота виражається в дії. Спочатку відбуваються психічні процеси мислення, переживання й хотіння. Це називають спонукою. І якщо спонука до роботи не суперечить страм або настановам духовного вчителя, тоді вона переходить у натхнення. А коли виконавець відчуває натхнення, тоді за допомогою чуттів, включно з розумом, що є осередком усіх чуттів, відбувається фактична діяльність. Так пояснює Бгаґавад-ґт різні фази роботи. Сукупність усіх цих чинників складає роботу загалом.