TEXT 17
йасйа нхакто бгво
буддгір йасйа на ліпйате
хатвпі са імл локн
на ханті на нібадгйате
йасйа—той, чий; на—ніколи; ахакта—оманне его; бгва— природа; буддгі—інтелект; йасйа—той, чий; на—ніколи; ліпйате—прив’язаний; хатв—убиваючи; апі—навіть; са—він; імн— цей; локн—світ; на—ніколи; ханті—убиває; на—ніколи; нібадгйате—заплутується.
Той, кого не скеровує оманне его і чий інтелект вільний від ілюзії, той, навіть убиваючи людей у цьому світі, не вбиває, і його вчинки не зв’язують його.
У цьому вірші Господь повідомив Арджуні, що причиною його небажання брати участі в битві є оманне его. Арджуна вважав, що він сам здійснює свої вчинки й не брав до уваги веління Всевишнього, що йдуть як зсередини, так і ззовні. Якщо людина не знає про наявність вищого веління, для чого тоді їй діяти? Але досконалою стає діяльність того, хто знає про знаряддя дії, хто знає себе як виконавця, і Верховного Господа як вищого повелителя. Така людина ніколи не впадає в оману. Діяльність на власний розсуд і відчуття власної значущості й відповідальності є породженням оманне его й безбожності, тобто відсутності свідомості Кши. Будь-яка людина, що діє в свідомості Кши під керівництвом Парамтми, Верховного Бога-Особи, навіть вбиваючи, не чинить вбивства; її не заторкують наслідки такого вчинку. Солдат, що вбиває з наказу старшого офіцера, не підлягає покаранню. Однак, якщо солдат чинить убивство із власних міркувань, його, безумовно, будуть судити.