No edit permissions for Ukrainian

TEXTS 51-53

буддгй віуддгай йукто
дгтйтмна нійамйа ча
абддн вішайс тйактв
рґа-двешау вйудасйа ча

вівікта-сев лаґгв-
йата-вк-кйа-мнаса
дгйна-йоґа-паро нітйа
ваірґйа самупріта

ахакра бала дарпа
кма кродга паріґрахам
вімучйа нірмама нто
брахма-бгӯййа калпате

буддгй—інтелектом; віуддгай—повністю очищеною; йукта—зайнятий; дгтй—рішучістю; тмнам—«я»; нійатйа—впорядковуючи; ча — також; абда-дн — таких, як звук; вішайн— об’єктів чуттів; тйактв — відмовляючись; рґа — прив’язаність; двешау—і ненависть; вйудасйа—відклавши; ча—також; вівіктасев—жити у відлюдному місці; лаґгу-—їсти невелику кількість; йата — опановуючи; вк — мову; кйа — тіло; мнаса — і розум; дгйна-йоґа-пара—завжди занурений у транс; нітйам—двадцять чотири години на добу; ваірґйам—відчуженості; самупріта— знайшовши притулок; ахакрам—оманного его; балам—оманної міці; дарпам—оманної гордості; кмам—хтивості; кродгам—гніву; паріґрахам—і прийняття матеріальних речей; вімучйа—бувши позбавленим; нірмама—без почуття власності; нта—мирний; брахма-бгӯййа—для самоусвідомлення;калпате—кваліфікований.

Той, хто очистивсь за допомогою інтелекту і рішуче контролює свій розум, відмовившись од об’єктів почуттєвої втіхи, хто, звільнившись від прихильності й ненависті, живе самотньо, мало їсть, опанував своє тіло, розум і мову, хто завжди перебуває в стані духовного екстазу, відречений, вільний від оманного его, оманливої сили й гордощів, хтивості, гніву й оманних власницьких почуттів, хто не приймає нічого матеріального й завжди вмиротворений, — той, безумовно, досяг рівня самоусвідомлення.

Людина, яка очистилась за допомогою знання, перебуває в ґуі благочестя, вона володіє своїм розумом і завжди відчуває духовний екстаз. Її не приваблюють об’єкти почуттєвої втіхи, і в своїй діяльності вона вільна від прихильності й ненависті. Так, зречена людина звичайно бажає жити самотньо, їсть вона рівно стільки, скільки необхідно, й керує діяльністю свого розуму й тіла. У неї відсутнє оманне его, бо вона не ототожнює себе з тілом. Не хоче вона також, вдаючись до якихось матеріальних заходів, зробити своє тіло дебелим та дужим. А що в неї відсутні матеріалістичні погляди на життя, то їй не знайома оманлива пиха. Вона задоволена всім, що з Господньої ласки випадає на її долю, її не дратує відсутність чуттєвих утіх і вона не прагне нічого, що приносить чуттєве задоволення. Таким чином, повністю звільнившись від оманного его, вона втрачає прихильність до всього матеріального. Це є стадія осягнення себе як Брахмана, і її називають стадією брахма-бгӯти. Людина, яка звільнилась від матеріалістичних поглядів на життя, стає вмиротвореною й непідвладною тривогам. Це описано в Бгаґавад-ґті (2.70):

пӯрйамам ачала-пратішга
самудрам па правіанті йадват
тадват км йа правіанті сарве
са нтім пноті на кма-км

«Умиротворення може досягти лише той, кого не турбує безперервний потік бажань, що подібні річкам, які впадають у вічно наповнюваний, але завжди спокійний океан. Але немає миру тому, хто прагне задовольнити свої бажання».

« Previous Next »