TEXT 72
еш брхм стгіті пртга
наін прпйа вімухйаті
стгітвсйм анта-кле ’пі
брахма-нірвам ччгаті
еш — ця; брхм — духовна; стгіті — становище; пртга — син Птги; на—ніколи; енм—її; прпйа—досягаючи; вімухйаті—перебуває в омані; стгітв—перебуваючи; асйм—у цьому; анта- кле—наприкінці життя; апі—також; брахма-нірвам— духовне царство Бога; ччгаті—досягає.
Цей шлях духовного і благочестивого життя виводить людину з омани. Якщо людина зустрічає свій смертний час, перебуваючи в такому стані, вона ввійде в Господнє царство.
Свідомості Кши, або божественного життя можна досягти одразу, в одну мить, але можна й не досягти такого стану навіть і після мільйонів народжень. Все залежить від того, як ви розумієте й приймаєте це. Кгавґа Махрджа досяг цього стану життя лише за кілька хвилин до смерті, вручивши себе Кші. Нірва означає припинення матеріалістичного життя. Згідно з філософією буддизму, в кінці матеріального життя — лише порожнеча, проте Бгаґавад-ґт вчить іншому. По завершенні матеріального життя справжнє життя лише починається. Грубі матеріалісти знають тільки, що матеріальне життя має свій кінець, але люди, які розвинуті духовно, знають, що після припинення матеріального життя настає інше. Людина, якій у цьому житті пощастило віднайти свідомість Кши, одразу ж досягає стадії брахма-нірви. Немає різниці між царством Господа й відданим служінням Господу. Обидва ці стани абсолютні, і тому трансцендентне любовне служіння Господу означає досягнення духовного царства. В матеріальному світі існує діяльність чуттєвого задоволення, тоді як у світі духовному існує діяльність свідомості Кши. Досягнення свідомості Кши вже в цьому житті означає безпосереднє досягнення Брахмана, і той, хто перебуває в свідомості Кши, вже увійшов у Господнє царство.
Брахман — пряма протилежність матерії. Тому брхм стгіті означає «поза межами матеріальної діяльності». В Бгаґавад-ґті віддане служіння Господу розглядається як стадія звільнення (са ґун саматйаітн брахма-бгӯййа калпате). Таким чином, брхм стгіті — це звільнення з матеріального рабства.
рла Бгактівінода гкура підвів підсумок другої глави, назвавши її змістом усієї книги. В Бгаґавад-ґті розглядається карма-йоґа, джна-йоґа і бгакті-йоґа. В другій главі було пояснено карма-йоґу і джна-йоґу, а також порушено питання про бгакті-йоґу, — про все це йдеться в цій книзі.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до другої глави рмад Бгаґавад-ґти, в якій наводився огляд Бгаґавад-ґти.