TEXT 27
практе крійамні
ґуаі кармі сарваа
ахакра-вімӯгтм
картхам іті манйате
практе—матеріальної природи; крійамні—виконуються; ґуаі—ґуами; кармі—діяльність; сарваа—усі різновиди; ахакра-вімӯга—введений в ілюзію оманним его; тм—душа; карт—виконавець; ахам—я; іті—так; манйате—він гадає.
Під впливом оманного его душа перебуває в ілюзії і вважає, що вона виконує дії, які насправді виконують три ґуи матеріальної природи.
Може здаватись, що матеріаліст і людина в свідомості Кши діють на однаковому рівні, але насправді між їхніми відповідними становищами — бездонна прірва. Оманне его переконує матеріаліста, що він робить усе сам. Він не усвідомлює того, що механізм його тіла створила матеріальна природа, за діяльністю якої наглядає Верховний Господь. Матеріаліст не відає, що, в кінцевім рахунку, він підвладний Кші. Людина під впливом оманного его вважає, що вона діє незалежно, і це — ознака її невігластва. Вона не знає, що її грубе й тонке тіло є творіння матеріальної природи, якою керує Верховний Бог-Особа, і тому тіло й розум слід залучати до відданого служіння в свідомості Кши. Внаслідок того, що людина тривалий час була занурена в задоволення власних чуттів, вона у своєму невігластві забуває, що Верховний Бог-Особа є також Хшкеа, тобто володар чуттів матеріального тіла. Оманне его огортає її ілюзією і змушує забувати про вічні взаємостосунки з Кшою.