TEXT 39
вта джнам етена
джніно нітйа-ваірі
кма-рӯпеа каунтейа
душпӯреналена ча
втам — покритий; джнам — чиста свідомість; етена — цим; джніна—того, хто знає; нітйа-ваірі—вічним ворогом; кма- рӯпеа—у формі хтивості; каунтейа—син Кунт; душпӯреа— завжди незадоволеним; аналена—вогнем; ча—також.
Таким чином чисту свідомість мудрої живої істоти покриває її вічний ворог — жага, яка ніколи не вдовольняється й палає, мов той вогонь.
В Ману-смті сказано, що хтивість не може задовольнити ніяка кількість матеріальних чуттєвих насолод, як не можна погасити вогонь, підкидаючи в нього дрова. В матеріальному світі осередком будь-якої діяльності є статева втіха й тому матеріальний світ називають маітгунйа-ґрою, «кайданами статевого життя». У звичайній в’язниці злочинців тримають за ґратами, так само і злочинців, що порушують Господні закони, заковують у кайдани статевого життя. Розвиток матеріальної цивілізації на основі чуттєвої втіхи веде до збільшення тривалості матеріального буття живої істоти. Тому хтивість є символ невігластва, що утримує живу істоту в межах матеріального світу. На шляху чуттєвого задоволення можна зазнати деякого щастя, але це оманне щастя є головним ворогом того, хто його відчуває.