TEXT 40
індрійі мано буддгір
асйдгішгнам учйате
етаір вімохайатй еша
джнам втйа дехінам
індрійі — чуття; мана — розум; буддгі — інтелект; асйа — цієї хтивості; адгішгнам—місце розташування; учйате—називають; етаі—усіма цими; вімохайаті—вводить в оману; еша—ця хтивість; джнам—знання; втйа—покриваючи; дехінам—втіленого.
Чуття, розум й інтелект — пристановище хтивості. За їх допомогою хіть покриває істинне знання живої істоти і вводить її в оману.
Ворог захопив різноманітні стратегічні позиції в тілі обумовленої душі і Господь Кша вказує на ці місця, щоб той, хто бажає перемогти ворога, знав, де його шукати. Розум є осереддя всієї чуттєвої діяльності, і, коли ми чуємо про чуттєві об’єкти, розум звичайно починають переповнювати думки про почуттєві насолоди, і в результаті розум й чуття стають вмістилищем хтивості. Потім інтелект перетворюється на столицю цих хтивих нахилів. Інтелект є найближчим сусідою душі. Інтелект, який охопила хтивість, змушує душу підпадати під вплив оманного его й ототожнювати себе з матерією й, таким чином, з розумом і чуттями. Душу вабить до матеріальних чуттєвих насолод, які вона помилково вважає за істинне щастя. Це оманне ототожнення душі з матерією чудово описано в Шрмад-Бгґаватам (10.84.13):
йасйтма-буддгі куапе трі-дгтуке
сва-дг калатрдішу бгаума іджйа-дг
йат-тртга-буддгі саліле на кархічідж
джанешв абгіджешу са ева ґо-кгара
«Людина, яка ототожнює тіло, що створене з трьох елементів, зі своєю сутністю, яка вважає бічні продукти тіла за своїх родичів, а землю, на якій народилась, гідною поклоніння, яка відвідує місця прощ, аби просто здійснити омовіння, а не для того, щоб зустрітись там з людьми, наділеними трансцендентальним знанням, — така людина не краща за корову чи віслюка».