TEXT 30
сарве ’пй ете йадж-відо
йаджа-кшапіта-калмаш
йаджа-ішмта-бгуджо
йнті брахма сантанам
сарве—усі; апі—хоча зовні відмінні; ете—ці; йаджа-віда—обізнаний у суті виконання жертвопринесень; йадж-кшапіта—той, хто очистився внаслідок такого виконання; калмаш—гріховні наслідки; йаджа-іша—плоду такого виконання йаджи; амта- бгуджа—той, хто покуштував цей нектар; йнті—наближаються; брахма—верховний; сантанам—вічної атмосфери.
Такі виконавці жертвопринесень, що свідомі значущості жертви, очищуються від наслідків гріховних дій, і, скуштувавши нектару плодів своїх офір, підносяться у вічну духовну атмосферу.
З попередніх пояснень різного роду жертвопринесень (а саме, жертвування своєю власністю, вивчення Вед або філософських доктрин, практики системи йоґи) випливає, що всі вони призначені на те, щоб опанувати чуття. Почуттєві насолоди є корінною причиною матеріального існування; тому, доки людина не стане вище почуттєвих утіх, вона не матиме можливості піднятись до вічного стану необмеженого блаженства, всеосяжного знання та повноти життя. Стану цього досягають у вічній атмосфері, атмосфері Брахмана. Всі вищезгадані жертвопринесення допомагають людині очиститись від гріховних наслідків матеріального існування. На шляху духовного поступу людина не тільки досягає щастя в цьому житті, але й вступає врешті-решт у вічне царство Бога або зливаючись з безособистісним Брахманом, або спілкуючись з Верховним Богом-Особою, Кшою.