No edit permissions for Ukrainian

TEXTS 27-28

спарн ктв бахір бхй
чакшу чаівнтаре бгруво
прпнау самау ктв
нсбгйантара-чріау

йатендрійа-мано-буддгір
мунір мокша-парйаа
віґатеччг-бгайа-кродго
йа сад мукта ева са

спарн—об’єктів чуттів, таких, як звук; ктв—утримуючись від; бахі—зовнішній; бхйн—непотрібних; чакшу—очі; ча—також; ева—неодмінно; антаре—між; бгруво—брови; пра-апнау—повітря, що рухається вгору й униз; самау—у стані рівноваги; ктв—утримуючи; нса-абгйантара—в ніздрях; чріау— рухливі; йата—опанувавши; індрійа—чуття; мана—розум; буддгі—інтелект; муні—трансценденталіст; мокша—для звільнення; парйаа—на те призначений; віґата—залишивши; іччг—хотіння; бгайа—страх; кродга—гнів; йа—той, хто; сад—завжди; мукта—звільнений; ева—неодмінно; са—він є.

Одмежувавшись від усіх зовнішніх об’єктів чуття, спрямувавши очі й зосередивши зір у міжбрів’ї, затамувавши вдихання та видих у ніздрях і приборкавши таким чином розум, чуття та інтелект, трансценденталіст, що прагне звільнення, виходить з-під влади бажання, страху й гніву. Той, хто завжди перебуває в такому стані, вже, безумовно, досяг звільнення.

Той, хто діє в свідомості Кши, одразу ж усвідомлює свою духовну тотожність й тоді у нього з’являється можливість шляхом відданого служіння пізнавати Верховного Господа. Укріпившись у відданому служінні, людина досягає трансцендентного стану і стає здатною відчувати присутність Господа в усіх сферах своєї діяльності. Таке особливе становище називають звільненням у Всевишньому.

Пояснивши вищезгадані принципи звільнення у Всевишньому, Господь дає Арджуні настанову, як досягти такого стану, практикуючи містичну йоґу, або ашґа-йоґу, спосіб, що поділяється на вісім ступенів, власне: йаму, нійаму, сану, прйму, пратйхру, дграу, дгйну і самдгі. В шостій главі буде вичерпно пояснено, що таке йоґа, наприкінці ж п’ятої її описано лише в загальних рисах. Треба спочатку відмежуватись від об’єктів чуття, якими є звук, дотик, форма, смак та запах, за допомогою пратйхри, потім, утримуючи зір обох очей в міжбрів’ї, зосередитись на кінчику носа і напівзаплющити очі. Не можна повністю заплющувати очі, бо тоді легко заснути. Не слід також цілком розплющувати очей, щоб не з’являлась небезпека звабитися зовнішніми об’єктами чуттів. Дихання затримується в ніздрях шляхом врівноваження висхідних й нисхідних потоків повітря в тілі. Практикуючи таку йоґу, можна опанувати чуття, утримуючи їх від зовнішніх об’єктів чуття, і таким чином підготуватися до звільнення у Всевишньому.

Такий шлях йоґи допомагає звільнитись від усякого страху й гніву й відтак, перебуваючи в трансцендентному стані, відчути присутність Наддуші. Іншими словами, свідомість Кши є найлегший спосіб виконання йоґи. Це буде докладно з’ясовуватись у дальшій главі. Особа в свідомості Кши завжди з любов’ю щось робить задля Господа і тому її чуття не відволікаються на інше. Такий спосіб керування чуттями більш прийнятний, ніж ашґа-йоґа.

« Previous Next »