No edit permissions for Ukrainian

TEXT 10

йоґ йуджта сататам
тмна рахасі стгіта
екк йата-чітттм
нірр апаріґраха

йоґ—трансценденталіст; йуджта—повинен зосередитись в свідомості Кши; сататам—постійно; тмнам—сам (тілом, розумом і душею); рахасі—у відлюдному місці; стгіта—розташований; екк—один; йата-чітта-тм—розум якого завжди зосереджений; нір—не приваблює щось інше; апаріґраха—вільний від почуття власності.

Трансценденталіст повинен завжди зосереджувати все своє єство (тіло, розум і душу) на взаємостосунках з Всевишнім; він повинен жити самотньо у відлюдному місці й завжди старанно контролювати свій розум. Йому слід звільнитись від бажань й власницьких почуттів.

Кшу усвідомлюють на різних рівнях: як Брахмана, Парамтму та Верховного Бога-Особу. Стисло кажучи, свідомість Кши означає постійне трансцендентне любовне служіння Господеві. Але ті, хто має схильність до пізнання безособистісного Брахмана або локалізованої Парамтми, теж частково усвідомлюють Кшу, тому що безособистісний Брахман є духовним промінням Кши, а Парамтм є специфічною експансією Кши, яка входить у все. Таким чином, імперсоналісти й ті, хто вдається до медитації, також непрямо усвідомлюють Кшу. Особистість, яка безпосередньо усвідомлює Кшу, є найвищим трансценденталістом, бо такий відданий знає, що стоїть за Брахманом і Парамтмою. Його знання Абсолютної Істини досконале, тоді як імперсоналіст та йоґ-медитатор не мають довершеної свідомості Кши.

Однак, усім їм тут дано настанову невідступно переслідувати свої окремі цілі, щоб рано чи пізно прийти до найвищої досконалості. Найголовніший обов’язок трансценденталіста полягає в тому, що він повинен постійно зосереджувати свій розум на Кші. Слід постійно думати про Кшу й ні на мить не забувати Його. Зосередження розуму на Всевишньому називають самдгі, або трансом. Для того, щоб зосередити свій розум, треба залишатись у відлюдному місці й уникати збудливого впливу зовнішніх об’єктів. Особливо старанно треба уникати будь-яких несприятливих умов, що можуть перешкодити самоусвідомленню і приймати всі сприятливі. З усією рішучістю людина повинна відмовитись од зайвих матеріальних речей, які обплутують її власницькими почуттями.

Усі такі звершення й заходи перестороги стають досконалими, коли людина безпосередньо перебуває в свідомості Кши, тому що безпосередня свідомість Кши — це стан самозречення, за якого майже неможливо мати матеріальні власницькі почуття. рла Рӯпа Ґосвм характеризує свідомість Кши таким чином:

ансактасйа вішайн йатгрхам упайуджата
нірбандга кша-самбандге йукта ваірґйам учйате

прпачікатай буддгй
харі-самбандгі-вастуна
мумукубгі парітйґо
ваірґйа пгалґу катгйате

«Якщо людина ні до чого не прив’язана й водночас приймає все як приналежне Кші, це означає, що вона цілком перевершила власницькі почуття. З іншого боку, відречення того, хто відкидає все, не усвідомлюючи зв’язку всього із Кшою, є неповним відреченням» (Бгакті-расмта-сіндгу 1.2.255 – 256).

Свідома Кши людина добре розуміє, що все належить Кші, і тому в неї ніколи не виникає власницьких почуттів. Таким чином вона не домагається чогось для себе особисто. Вона знає, як приймати речі, сприятливі для свідомості Кши і як відкидати шкідливе. Перебуваючи на трансцендентному рівні, вона завжди стоїть осторонь матеріального, і вона завжди самотня, бо не має нічого спільного з людьми, які не мають свідомості Кши. Тому людина в свідомості Кши є досконалим йоґом.

« Previous Next »