No edit permissions for Ukrainian

TEXT 47

йоґінм апі сарвеш
мад-ґатеннтар-тман
раддгвн бгаджате йо м
са ме йуктатамо мата

йоґінм—з йоґів; апі—також; сарвешм—усіх різновидів; мат-ґатена—перебуваючи в Мені, завжди думаючи про Мене; анта- тман—у собі; раддг-вн—сповнений віри; бгаджате—виявляє трансцендентне любовне служіння; йа—той, хто; мм—Мені (Верховному Господеві); са—він; ме—Мною; йукта-тама— найвидатніший йоґ; мата—розцінюється.

А з усіх йоґів той, хто з великою вірою завжди перебуває в Мені, думає про Мене в своєму серці і служить Мені з трансцендентною любов’ю та відданістю, найтісніше поєднаний зі Мною в йозі і серед усіх він — найкращий. Така Моя думка.

Тут важливим є слово бгаджате. Корінь слова бгаджате походить від дієслова бгадж, яке виражає ідею служіння. Слово «поклонятися» не можна вжити в тому самому розумінні, що і бгадж. Поклонятися означає боготворити або вшановувати й поважати достойного. Але служіння з вірою й любов’ю особливо призначене на вдоволення Верховного Бога-Особи. Можна ухилятись від поклоніння шанованим людям або напівбогам й набути слави нечемного, але не можна знехтувати служінням Верховному Господеві й не бути засудженим. Кожна жива істота є невід’ємна частка Верховного Бога-Особи, і, таким чином, за самою своєю природою призначена служити Верховному Господеві. Вона падає, якщо не робить цього. Бгґаватам (11.5.3) підтверджує це таким чином:

йа еш пуруша скшд
тмпрабгавам варам
на бгаджантй аваджнанті
стгнд бграш патантй адга

«Кожен, хто нехтує своїми обов’язками перед одвічним Господом і не служить Йому, тому, хто є джерелом усіх живих істот, — той неодмінно втрачає своє істинне, притаманне живій істоті становище».

У даному вірші вжите це слово бгаджанті. Отже, його можна застосувати лише до Верховного Господа, тоді як слово «поклонятись» може вживатись стосовно напівбогів або будь-якої іншої звичайної живої істоти. Слово аваджнанті, що використане в цьому вірші рмад-Бгґаватам, зустрічається також у Бгаґавад-ґті: аваджнанті м мӯг — «тільки нерозумні та негідники кепкують з Верховного Бога-Особи, Господа р Кши». Такі недалекі люди заходжуються писати коментарі до Бгаґавад-ґти, не розуміючи значущості служіння Господу. Відповідно, вони не можуть належним чином збагнути різницю між словом бгаджанті і словом «поклонятись».

Бгакті-йоґа є вершиною всієї йоґи. Всі інші системи йоґи — лише засоби для того, щоб досягнути бгакті у бгакті-йозі. Йоґа насправді вказує на бгакті-йоґу: всі інші йоґи — це ступені на шляху досягнення бгакті-йоґи. Шлях самореалізації довгий, він починається з карма-йоґи і закінчується бгакті-йоґою. Карма-йоґа, що позбавлена прагнення до плодів діяльності, є початок цього шляху. Коли карма-йоґа збагачується знанням і відреченням, цей ступінь називають джна-йоґою. Коли за допомогою різних фізичних процесів джна-йоґа переходить у медитацію на Наддушу і розум зосереджується на Ній, це називається ашґа-йоґою. А коли людина долає рівень ашґа-йоґи і безпосередньо наближається до Верховного Бога-Особи, Кши — це вища йоґа, бгакті-йоґа. Фактично, бгакті-йоґа є кінцевою метою, але, щоб мати чітке уявлення про неї, треба розглянути всі ці інші йоґи. Отже, той, хто вдосконалює себе за допомогою йоґи, слідує шляхом вічної удачі. Того ж, хто зупиняється в певному місці і не йде далі, називають відповідно карма-йоґом, джна-йоґом або дгйна-йоґом, рджа-йоґом, хага-йоґом тощо. Але якщо людині пощастить прийти до бгакті- йоґи, то слід розуміти, що вона перевершила всі інші йоґи. Отже, становлення у свідомості Кши є найвищий ступінь йоґи, так само як, говорячи про Гімалаї, ми маємо на увазі найвищі в світі гори, де пік Еверест — найбільша вершина.

Це велика удача, коли людина стає на шлях бгакті-йоґи і приходить до свідомості Кши, віднаходячи своє правильне становище згідно з вказівками Вед. Ідеальний йоґ зосереджує увагу на Кші, якого називають ймасундарою. Шкіра у Кши кольору грозової хмари, Його лотосоподібне обличчя сяє мов сонце, Його чудове вбрання прикрашають коштовні камені і Його тіло покрите ґірляндами квітів. Все довкола освітлює Його яскраве сяйво брахмаджйоті. Господь втілюється у різних формах, таких як Рма, Нсіга, Варха і Кша, Верховний Бог-Особа, й Він приходить у людській подобі, як син матері Йаоди, і Його знають під іменами Кши, Ґовінди і Всудеви. Він досконало виконує ролі дитини, чоловіка, друга і наставника, і Він сповнений усіх щедрот і трансцендентних якостей. Якщо людина цілковито усвідомлює ці надзвичайні достоїнства Господа, то її називають найкращим йоґом.

Рівня найвищої досконалості в йозі можна досягти лише шляхом бгакті-йоґи, і це підтверджує вся ведична література:

йасйа деве пар бгактір
йатг дева татг ґурау
тасйаіте катгіт хй артг
праканте махтмана

«Лише тим великим душам, які сповнені цілковитої віри в Господа і духовного вчителя, відкривається сам по собі весь смисл ведичного знання» (ветватара Упанішада 6.23).

Бгактір асйа бгаджана тад іхмутропдгі-наірсйенмушмін мана-калпанам, етад ева наішкармйам. «„Бгакті” означає віддане служіння Господеві, вільне від бажання матеріальної вигоди, як у цьому житті, так і в наступному. Позбавившись таких нахилів, слід повністю заглибити розум у Всевишнього. Це і є метою наішкармйі» (Ґопла-тпан Упанішада 1.15).

Такими є деякі із засобів, що необхідні для досягнення бгакті, або свідомості Кши, вищого ступеня досконалості йоґи.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до шостої глави рмад Бгаґавад-ґти, в якій розглядалася дгйна-йоґа.

« Previous