No edit permissions for Ukrainian

TEXT 5

анта-кле ча мм ева
смаран муктв калеварам
йа прайті са мад-бгва
йті нстй атра саайа

анта-кле—наприкінці життя; ча—також; мм—Мене; ева—неодмінно; смаран—пам’ятаючи; муктв—залишаючи; калеварам— тіло; йа—той, хто; прайті—йде; са—він; мат-бгвам—Моєї природи; йті—досягає; на—не; асті—є; атра—тут; саайа— сумнів.

І кожен, хто наприкінці життя покидає тіло, пам’ятаючи лише про Мене одного, одразу ж досягає Моєї природи. Це безсумнівно.

У цьому вірші підкреслено важливість свідомості Кши. Кожний, хто залишає своє тіло, перебуваючи в свідомості Кши, одразу ж переноситься в трансцендентну природу Верховного Господа. Верховний Господь — найчистіший з чистих. Тому, кожний, хто завжди усвідомлює Кшу, також є найчистіший із чистих. Важливим тут є слово смаран («пам’ятаючи»). Душа, що не очистилась за допомогою відданого служіння в свідомості Кши, не здатна пам’ятати про Кшу. Тому слід практикувати свідомість Кши з самого початку свого життя. Той, хто бажає досягнути успіху наприкінці життя, повинен зрозуміти, наскільки це важливо — завжди пам’ятати про Кшу. Тому слід постійно повторювати мах-мантру Харе Кша, Харе Кша, Кша Кша, Харе Харе / Харе Рма, Харе Рма, Рма Рма, Харе Харе. Господь Чаітанйа радив бути терплячим, як дерево (тарор іва сахішун). Стільки перешкод може постати перед людиною, яка оспівує Харе Кша! Однак вона, терпеливо зносячи усі труднощі, повинна продовжувати виспівувати Харе Кша, Харе Кша, Кша Кша, Харе Харе / Харе Рма, Харе Рма, Рма Рма, Харе Харе, щоб скористатись наприкінці життя всіма вигодами свідомості Кши.

« Previous Next »