50
тва на сурм асі снвайн
кӯа-стга дйа пуруша пура
тва дева актй ґуа-карма-йонау
ретас тв аджй кавім дадге ’джа
твам — Твоя Господня Милість; на — нас; сурм — півбогів; асі — єси; са-анвайнм — з різними поділами; кӯа-стга — один і незмінний; дйа — той, хто не має вищого за Себе; пуруша — особа, що є джерелом інших; пура — найстарший, що не має іншого джерела; твам — Ти; дева — Господи; актйм — енерґію; ґуа-карма-йонау — в причину матеріальних якостей і діяльності; рета — життєдайне сім’я; ту — справді; аджйм — для зачаття; кавім — сукупність живих істот; дадге — породив; аджа — ненароджений.
Ти Первинна Особа, джерело всіх півбогів і всього розмаїття істот, Ти найстарший, але завжди незмінний. Господи, Ти не маєш іншого джерела поза Собою, і не існує нікого вищого за Тебе. Ти запліднив зовнішню енерґію сім’ям сукупності живих істот, але Сам Ти ненароджений.
ПОЯСНЕННЯ: Господь, Первинна Особа, є батьком усіх інших живих істот, починаючи з Брахми, особи, з якої походять решта живі істоти в усьому розмаїтті різних видів життя. Однак верховний батько, Господь, Сам не має батька, який би Його породив. Кожна жива істота, від найнижчої до Брахми, первісного творця всесвіту, має батька, який її породив, але Він, Господь, не має батька. Коли Він сходить у світ матерії, зі Своєї безпричинної милості, щоб не порушувати закони матеріального світу, Він приймає за батька одного зі Своїх великих відданих. Але що Він Господь, Він завжди незалежний у Своєму виборі батька. Наприклад, втілившись як Нрісімхадева, Господь вийшов із колони, так само як з безпричинної млиості Господа Ахал’я вийшла із каменю, якого торкнулися лотосові стопи Його втілення Господа Шрі Рами. Крім того, Він супроводжує кожну живу істоту як Наддуша, але залишається завжди незмінний. Жива істота змінює свої тіла в матеріальному світі, але Господь, навіть коли Він перебуває в матеріальному світі, завжди незмінний. Це особливий привілей Господа.
В «Бгаґавад-ґіті» (14.3) теж сказано, що Господь запліднює зовнішню, чи матеріальну, енерґію, і тоді з неї постає вся сукупність живих істот у великому розмаїтті форм, починаючи від Брахми, першого півбога, і закінчуючи крихітною мурахою. Всі види живих істот проявляє Брахма і зовнішня енерґія, але первинний батько кожної істоти — Господь. Кожну живу істоту, безперечно, пов’язують із Господом стосунки сина й батька, але аж ніяк не рівності. Іноді з любові до сина батько підпорядковується синові, але насправді син завжди підлеглий батькові. Кожна жива істота, хоч яке високе становище вона посідає — навіть Брахма та Індра, — вічно підлеглі верховному батькові як Його слуги. Начало махат-таттви є тою утробою, з якої постають усі якості матеріальної природи, і живі істоти з’являються в матеріальному світі в тілах, які дає їм відповідно до їхніх минулих вчинків мати, матеріальна природа. Тіло — це дар матеріальної природи, але сама душа одвічно належить Верховному Господу як Його невід’ємна частка.