9
йват птгактвам ідам тмана індрійртга-
мй-бала бгаґавато джана іа пайет
тван на састір асау пратісакрамета
вйартгпі дукга-ніваха вахаті крійртг
йват — доки; птгактвам — відособленість; ідам — ця; тмана — тіла; індрійа-артга — для задоволення чуттів; мй-балам — вплив зовнішньої енерґії; бгаґавата — Бога-Особи; джана — людина; іа — Господи; пайет — бачить; тват — доти; на — не; састі — вплив матеріального буття; асау — ця людина; пратісакрамета — може подолати; вйартг апі — хоча й безглузде; дукга-нівахам — численні біди; вахаті — зносить; крій-артг — діючи задля насолоди плодами своєї праці.
Мій Господи, для душі матеріальні страждання не існують. Однак, доки зумовлена душа вважає своє тіло за знаряддя для задоволення чуттів, доти їй не вирватися з пут матеріальних страждань і не подолати впливу Твоєї зовнішньої енерґії.
ПОЯСНЕННЯ: Причина всіх злигоднів живої істоти в матеріальному світі полягає в тому, що вона вважає себе незалежною. Вона завжди залежить від законів Верховного Господа, як у зумовленому, так і в звільненому стані, але під впливом зовнішньої енерґії вважає себе незалежною від верховної влади Бога-Особи. Щоб повернутися у своє природне становище, жива істота повинна узгоджувати свої бажання з верховною волею, а доки істота цього не зробить, їй не позбутися тяжких кайданів матеріального існування. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті» (2.55): праджахті йад кмн сарвн пртга мано-ґатн, — треба облишити всі плани, які вигадує розум, і узгодити свої бажання з верховною волею. Тільки тоді можна вирватися з рабства матеріального буття.