14
пӯрімсӯта віраджа
віваґа ча парантапа
девакулй харе пда-
аучд йбгӯт сарід діва
пӯрім — Пурніма; асӯта — зачав; віраджам — сина на ім’я Віраджа; віваґам ча — і на ім’я Вішваґа; парам-тапа — о крушитель ворогів; девакулйм — дочку на ім’я Девакул’я; харе — Верховного Бога-Особи; пда-аучт — водою, яка омила Його лотосові стопи; й — вона; абгӯт — стала; саріт діва — трансцендентна вода в річищі Ґанґи.
Дорогий Відуро, Пурніма, один з цих двох синів, привів на світ трьох дітей, яких назвали Віраджа, Вішваґа і Девакул’я. Девакул’я стала водою, що омила лотосові стопи Бога-Особи й перетворилася на Ґанґу, що тече райськими планетами.
ПОЯСНЕННЯ: В Марічі було два сина, Каш’япа й Пурніма, і в цьому вірші йдеться про дітей Пурніми. Дуже докладно про цих нащадків буде йтися в Шостій пісні. З цього вірша зрозуміло, що Девакул’я — це панівне божество річки Ґанґа, що тече з райських планет до цієї планети і чиї води вважають за святі, тому що вони доторкнулися до лотосових стіп Верховного Бога-Особи, Харі.