ГЛАВА ДРУГА

1: Відура запитав: Чому Дакша, що так любив свою дочку, ворогував з Господом Шівою, найшляхетнішим з шляхетних? Чому він зневажив свою дочку Саті?

2: Господь Швіа, духовний вчитель всього світу, вільний від почуттів ворожості, має спокійну вдачу й завжди задоволений сам у собі. Він найбільший серед півбогів. Як сталося, що Дакша загорівся злобою до такої шляхетної особи?

3: Дорогий Майтреє, розстатися з життям дуже важко. Чи не міг би ти ласкаво розповісти, як між таким зятем і таким тестем постали настільки запеклі чвари, що велика богиня Саті вкоротила собі віку.

4: Мудрець Майтрея сказав: Колись, дуже давно, провідники всесвіту влаштували величезне жертвопринесення, на якому зібралися всі великі мудреці, мислителі, півбоги та боги вогню разом зі своїми послідовниками.

5: Коли Дакша, головний праджапаті, прийшов на місце жертвопринесення, він осяяв усе зібрання сяйвом свого тіла, що було яскравим, як сонце, і повністю затьмарив усіх інших.

6: Вражені сяйвом його тіла, всі боги вогню та інші члени того великого зібрання, за винятком Господа Брахми та Господа Шіви, повставали зі своїх місць на знак шани до Дакші.

7: Голова зібрання, Господь Брахма, привітав Дакшу, як годилося, і Дакша, віддавши шану Господу Брахмі, на Брахмине прохання сів на своє місце.

8: Однак коли Дакш збирався сісти на своє місце, він помітив, що Господь Шіва залишився сидіти, не виказавши йому ніякої шани. Дакшу це глибоко образило й так розгнівало, що він став люто ганити Господа Шіву, немов пропалюючи його своїм поглядом.

9: О мудреці, брахмани й боги вогню, що зібралися тут, зверніть-но увагу на те, що я скажу, бо я говоритиму про манери шляхетних людей. Я кажу це не від невігластва чи від злоби.

10: Шіва заплямував добре ім’я правителів усесвіту і переступив усі правила, яких дотримуються шляхетні люди. Він не має сорому й не знає, як треба поводитися.

11: Він поставив себе у підпорядковане мені становище, одружившись на моїй дочці перед вогнем та брахманами. Він взяв собі за дружину мою дочку, що нічим не поступається Ґаятрі, і вдавав із себе чесну людину.

12: Він, зі своїми мавп’ячими очима, одружився на моїй дочці, що має очі, як в оленички. Однак він навіть не підвівся, коли я прийшов, і не привітав мене люб’язними словами.

13: Я зовсім не хотів видавати дочку за цю особу, що не дотримується ніяких правил хорошого тону. Він порушує приписи й тому не може бути чистим, але мені довелося віддати йому свою дочку. Я почуваюся як людина, якій довелося пояснювати суть Вед шудрі.

14–15: Він мешкає в брудних місцях, як оце крематорії, а за супутників йому служать привиди й демони. Голий, наче якийсь шаленець, то сміючись, то плачучи, він вимазує все своє тіло попелом з поховальних вогнищ. Він не миється кожного дня і прикрашає себе ґірляндою з черепів та кісток. Тому його тільки називають Шівою, чи благим, насправді він найбожевільніше й найзловісніше створіння. Тому він дуже дорогий безумцям, які глибоко занурені в ґуну невігластва і які мають його за свого ватажка.

16: На прохання Господа Брахми я видав свою цнотливу дочку за нього, хоча він не знає, що таке чистота, а його серце повне скверни.

17: Мудрець Майтрея вів далі: Побачивши, що Господь Шіва далі незворушно сидить, Дакша омив руки й рот і почав його проклинати.

18: Кожен з півбогів має право на частку жертовних підношень, але Господь Шіва, найнижчий з усіх півбогів, не має права брати собі частку підношень.

19: Майтрея вів далі: Дорогий Відуро, незважаючи на прохання всіх учасників жертвопринесення, розлючений Дакша прокляв Господа Шіву й покинув зібрання, попростувавши до своєї оселі.

20: Зрозумівши, що Дакша прокляв Господа Шіву, Нандішвара один з головних супутників Господа Шіви, сильно розгнівався. Очі його налилися кров’ю і він вирішив проклясти Дакшу і всіх присутніх там брахманів, які змовчали, коли Дакша слав на Господа Шіву свої грубі прокльони.

21: Кожен, хто визнав Дакшу за найважливішого члена зібрання і через заздрість зневажив Господа Шіву,    —    невіглас, що через своє двоїсте бачення не матиме трансцендентного знання.

22: Сімейна людина, яка вдає з себе побожну, але залишається прив’язана до матеріального щастя і тому приваблюється до поверхового тлумачення Вед, втрачає весь свій інтелект і надягає на себе пута корисливої діяльності, вважаючи її за суть життя.

23: Дакша вважає, що не має нічого головнішого за тіло. Він забув про вішну-паду, чи вішну-ґаті, і прив’язаний тільки до статевого життя, отож незабаром він матиме козячу голову.

24: Ті, хто плекаючи матеріалістичний інтелект і здобуваючи матеріалістичне знання, стали тупими, як нежива матерія, безтямно занурюються в корисливу діяльність. Такі люди свідомо ображають Господа Шіву. Тож нехай вони залишаються в круговерті повторюваних народжень і смертей.

25: Нехай ті, хто заздрить Господу Шіві, приваблюючись барвистими словами принадних обіцянок Вед і через це стаючи тупоголовими, завжди залишаються прив’язані до корисливої діяльності.

26: Ці брахмани вчать, виконують аскези й дотримуються обітниць тільки для того, щоб прогодувати своє тіло. Нехай вони не зможуть розрізнити, що можна їсти, а що ні. Вони жебратимуть гроші, ходячи від дверей до дверей, просто для того, щоб задовольнити тіло.

27: Коли Нандішвара цими словами прокляв усіх спадкових брахманів, мудрець Бгріґу відповів на це, проклявши послідовників Господа Шіви могутнім брахманічним прокляттям.

28: Той, хто склав обітницю задовольнити Господа Шіву чи хто наслідує його, неодмінно перетвориться на безбожника і порушуватиме трансцендентні вказівки писань.

29: Тим, хто поклоняється Господу Шіві, настільки бракує розуму, що вони імітують його, відпускаючи довге волосся. Отримавши посвяту в поклоніння Господу Шіві, вони п’ють вино, їдять м’ясо й розвивають інші звички такого самого роду.

30: Бгріґу Муні вів далі: Ти ганиш Веди й брахманів, що дотримуються ведичних засад, і це свідчить про те, що ти вже прийняв вчення атеїзму.

31: Веди викладають вічні засади, які накреслюють шлях щасливого розвитку людської цивілізації і яких неухильно дотримувалися в минулому. Засвідчити це може Верховний Бог-Особа, Джанардана, доброзичливець усіх живих істот.

32: Лаючи ведичні засади, які вказують чистий і незрівнянний шлях святих людей, ви, послідовники Бгутапаті, Господа Шіви, неодмінно скотитеся до атеїзму, щодо цього немає сумніву.

33: Мудрець Майтрея сказав: Коли послідовники Господа Шіви й прибічники Дакші та Бгріґу таким чином проклинали одне одного, Господь Шіва засмутився. Не зронивши й слова, він залишив місце жертвопринесення і його учні пішли разом з ним.

34: Мудрець Майтрея вів далі: О Відуро, прабатьки всіх живих істот всесвіту протягом тисячі років проводили це жертвопринесення, тому що жертвопринесення    —    це найліпший спосіб поклоніння Верховному Господу Харі, Богові-Особі.

35: Дорогий Відуро, володарю лука й стріл, всі півбоги, які проводили жертвопринесення, завершивши його, омилися в місці злиття Ґанґи та Ямуни. Це омовіння зветься авабгрітга-снана. Після того вони з чистим серцем повернулися до своїх обителей.