12
бгіннасйа ліґасйа ґуа-правхо
дравйа-крій-крака-четантмана
дшсу сампатсу віпатсу сӯрайо
на вікрійанте майі баддга-саухд
бгіннасйа — відмінного; ліґасйа — тіла; ґуа — трьох ґун матеріальної природи; правха — постійна зміна; дравйа — фізичних елементів; крій — діяльності чуттів; крака — півбогів; четан — та розуму; тмана — що складається; дшсу — коли відчуває; сампатсу — щастя; віпатсу — в нещасті; сӯрайа — особи на високому рівні знання; на — ніколи; вікрійанте — турбуються; майі — до Мене; баддга-саухд — прив’язані дружніми почуттями.
Господь Вішну сказав царю Прітгу: Дорогий царю, постійні зміни, які охоплють все суще в цьому світі, відбуваються під впливом взаємодії трьох ґун матеріальної природи. Тіло складає сукупність п’яти елементів, чуттів, півбогів, які керують чуттями, а також розум, який штовхає до діяльності душа. Духовна душа повністю відмінна від цього поєднання грубих і тонких матеріальних елементів, і тому Мій відданий, зв’язаний зі Мною почуттями глибокої любові та дружби і наділений довершеним знанням, не переймається матеріальними радощами й стражданнями.
ПОЯСНЕННЯ: Хтось може запитати: якщо жива істота виконує роль наглядача за діяльностю об’єднаних в одне тіло матеріальних елементів, як вона може залишатися байдужою до того, що відбувається з цим тілом? Відповідь дає цей вірш: діяльність тіла цілковито відмінна від діяльності духовної душі, чи живої істоти. Це можна проілюструвати за допомогою дещо грубого прикладу. Бізнесмен, якого везуть на роботу, сидить у машині, наглядає за її рухом і дає вказівки водію. Він знає, скільки бензину споживає машина і як вона функціонує, але разом з тим він не звертає на неї великої уваги, більше думаючи про свої справи. Хоча він їде в машині, він думає про свій бізнес та про свій офіс. Навіть сидячи в машині, він не зв’язаний з нею. Як бізнесмен завжди обдумує свої справи, так і жива істота може бути зануреною в думки про любовне служіння Господу. Тоді вона зможе триматися осторонь від діяльності матеріального тіла. Тільки відданий може досягнути такої незворушності.
Слова баддга-саухд, тобто «зв’язані дружніми стосунками, вжиті в цьому вірші не даремно. Кармі,