5
ата кйам іма відвн
авідй-кма-кармабгі
рабдга іті наівсмін
пратібуддго ’нушаджджате
ата — тому; кйам — тіло; імам — це; відвн — той, хто має знання; авідй — невіглаством; кма — бажаннями; кармабгі — і діями; рабдга — створене; іті — так; на — ніколи; ева — певно; асмін — до цього тіла; пратібуддга — той, хто знає; анушаджджате — прив’язується.
Ті, хто досконало розуміє природу тілесної концепції життя і знає, що тіло утворене з невігластва, бажань та дій, заснованих на ілюзії, ніколи не прив’язується до тіла.
ПОЯСНЕННЯ: Як сказано в попередньому вірші, наділені гострим інтелектом люди (судгійа) ніколи не вважають себе за тіло. Породжене з невігластва, тіло виконує два різновиди діяльності. Якщо під впливом тілесної концепції життя ми думаємо, що задоволення чуттів допоможе нам стати щасливими, то ми перебуваємо в ілюзії. Інша ілюзія — це надія стати щасливим, задовольнивши бажання свого ілюзорного тіла, чи піднявшись на вищі планетні системи, чи виконавши всілякі ведичні ритуали. Це все ілюзія. Так само ілюзорна і боротьба за політичну незалежність чи соціальна та гуманітарна діяльність, покликана зробити людство щасливішим, тому що вся ця діяльність спирається на тілесну концепцію життя, а вона оманна. Всі наші бажання й дії, засновані на тілесній концепції життя, за своєю природою ілюзорні. Іншими словами, Господь Вішну повідомив Махараджу Прітгу, що, хоча його жертвопринесення являють собою гідний приклад для звичайних людей, самому царю Прітгу не було потреби виконувати їх. «Бгаґавад-ґіта» (2.45) зазначає:
траіґуйа-вішай вед
ністраіґуйо бгаврджуна
нірдвандво нітйа-саттва-стго
нірйоґа-кшема тмавн
«У Ведах мова йде головним чином про три ґуни матеріальної природи. О Арджуно, вийди з-під впливу цих трьох ґун, стань трансцендентним до них. Звільнися від будь-якої двоїстості, не турбуйся про здобутки та безпеку. Утвердися у своїй сутності».
Визначені в Ведах ритуали головним чином обмежені сферою трьох ґун матеріальної природи. Тому Господь Крішна радить Арджуні стати вищим за рекомендовану в Ведах діяльність і вдатися до трансцендентної діяльності відданого служіння.