22
с раддгай бгаґавад-дгарма-чарйай
джіджсайдгйтміка-йоґа-нішгай
йоґеваропсанай ча нітйа
пуйа-рава-катгай пуйай ча
с — це віддане служіння; раддгай — з вірою і переконаністю; бгаґават-дгарма — віддане служіння; чарйай — обговоренням; джіджсай — запитаннями; адгйтміка — духовним; йоґа-нішгай — переконаністю в духовних істинах; йоґа-івара — Верховному Богові-Особі; упсанай — поклонінням; ча — і; нітйам — реґулярно; пуйа-рава — слухаючи; катгай — обговоренням; пуйай — праведним; ча — також.
Щоб поглибити прив’язаність до Всевишнього, треба практикувати віддане служіння, розпитувати про Верховного Бога-Особу, втілювати засади бгакті-йоґи у своєму житті, поклонятися Йоґешварі, Верховному Богові-Особі, а також слухати й оспівувати оповіді про велич Верховного Бога-Особи. Ця діяльність праведна за самою своєю природою.
ПОЯСНЕННЯ: Слово йоґевара може стосуватися як до Верховного Бога-Особи, Крішни, так і до Його відданих. У «Бгаґавад-ґіті» це слово трапляється двічі. У вісімнадцятій главі (18.78) Крішну названо Верховним Богом-Особою, Харі, володарем усіх містичних сил (йатра йоґевара кша). Крім того, про Йоґешвару йдеться в кінці шостої глави (6.47): са ме йуктатамо мата. Згадані там йуктатама — це найвищі з усіх йоґів, тобто віддані, яких також можна назвати йоґешварами. Слова йоґешвара-упсан означають, що треба служити чистому відданому. Нароттама даса Тгакура каже: чгій ваішава-сев ністра пйечге кеб — без служіння чистому відданому неможливо проґресувати в духовному житті. Прахлада Махараджа також каже:
наіш матіс твад урукрамґгрі
спатй анартгпаґамо йад-артга
махійас пда-раджо-’бгішека
нішкічанн на віта йват
(Бгаґ. 7.5.32)
Треба віддатися під опіку чистого відданого, який не має нічого спільного з матеріальним світом і який цілковито присвятив себе відданому служінню. Тільки служачи такому відданому можна піднятися над зумовленістю матеріальними якостями. Цей вірш радить служити лотосовим стопам найпіднесенішого йоґа, чи відданого (йоґевара-упсанай). Служити найпіднесенішому відданому означає слухати від нього про славетні діяння Верховного Бога-Особи. Слухати про салветні діяльності Верховного Бога-Особи з вуст чистого відданого означає ставати праведною людиною. У «Бгаґавад-ґіті» (7.28) теж сказано, що, не бувши праведним, неможливо виконувати віддане служіння:
йеш тв анта-ґата ппа
джанн пуйа-кармам
те двандва-моха-нірмукт
бгаджанті м дга-врат
«Особи, які діяли доброчесно за попереднього життя й за цього і цілковито очистились від гріховної діяльности, звільнюються від оманливої двоїстости і беруться рішуче служити Мені». Щоб утвердитися в відданому служінні, треба повіністю очиститися від скверни ґун матеріальної природи. Перший елемент відданого служіння — це дау ґурв-райам, тобто передусім треба прийняти істинного духовного вчителя, запитувати його про свої трансцендентні обов’язки (сад-дгарма-пччг) і ступати слідами великих святих, відданих (сдгу-мрґа-ануґаманам). Такі настанови дає в «Бгакті-расамріта-сіндгу» Рупа Ґосвамі.
Отже, для того щоб поглибити свою прив’язаність до Верховного Бога-Особи, треба прийняти істинного духовного вчителя і від нього вчитися методів відданого служіння, слухаючи від нього трансцендентне послання Верховного Бога-Особи і оповіді про Господню славу. Так треба зміцнювати свою переконаність щодо відданого служіння. Тоді буде неважко розвинути прив’язаність до Верховного Бога-Особи.