21
деха віпаннкгіла-четандіка
патйу птгівй дайітасйа чтмана
лакшйа кічіч ча вілапйа с саті
чітм атгропайад адрі-снуні
дехам — тіло; віпанна — повністю припинило своє життєдіяльність; акгіла — всі; четана — почуття; дікам — ознаки; патйу — чоловіка; птгівй — до світу; дайітасйа — милостивого; ча тмана — також до неї; лакшйа — побачивши; кічіт — трохи; ча — і; вілапйа — побиваючись; с — вона; саті — цнотлива; чітм — на багаття; атга — тепер; ропайат — поклала; адрі — гори; снуні — на вершині.
Коли цариця Арчі побачила, що її чоловік, який був такий милостивий до неї і до Землі, перестав проявляти ознаки життя, вона трохи посумувала, а тоді розклала поховальне вогнище на вершині гори і поклала на нього чоловікове тіло.
ПОЯСНЕННЯ: Побачивши, що її чоловік перестав проявляти ознаки життя, цариця стала побиватися протягом якогось часу. Слово кічіт означає «недовго». Цариця чудово розуміла, що її чоловік не може померти, хоча його тіло й перестало проявляти ознаки життя, такі як діяльність, мислення й чуттєве сприйняття. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті» (2.13):
дехіно ’смін йатг дехе
каумра йаувана джар
татг дехнтара-прптір
дгірас татра на мухйаті
«Як у цьому тілі душа переходить з дитячого тіла в юнацьке, а тоді в старече, так і під час смерті вона переходить в інше тіло. Такі зміни не турбують того, хто пізнав свою духовну природу».
Коли жива істота переходить з одного тіла в інше, цей перехід називають смертю, і наділено знанням не оплакує цієї зміни, розуміючи, що сама жива істота не померла, а просто перейшла з одного тіла до іншого. Цариця залишилася сама в лісі з тілом свого чоловіка, але, бувши великою дружиною великої особи, вона трішки поплакала і швидко згадала про численні обов’язки, які їй слід було виконати. Тому, замість марнувати час на побивання, вона відразу розклала на вершині гори поховальне багаття і поклала на нього чоловікове тіло, щоб спалити його.
Махараджу Прітгу описано тут словом дайіта, тому що він не лише був царем Землі, але й піклувався про Землю, як про довірену його опіці доньку. Так само він піклувався і про свою дружину. Цар зобов’язаний піклуватися про всіх, і передусім про землі, якими він править, а також про своїх підданих і членів сім’ї. Прітгу Махараджа був досконалий цар і тому піклувався про всіх. Саме через це в вірші його названо словом дайіта.