33

ПОЯСНЕННЯ: Коли відданий, отримавши від Господа натхнення, бажає піднести молтиву до Господа, він починає зі слів: «Хвала, хвала Тобі, о Господи!». Господа прославляють тому, що Він очолює всіх свідомих своєї істинної природи душ. У Ведах сказано («Катга Упанішада» 2.2.13): нітйо нітйн четана четаннм    —    Верховна Істота, Бог-Особа, очолює всі живі істоти. Існують різні індивідуальні істоти: деякі живуть у матеріальному світі, а деякі    —    в духовному. Тих, хто живе в духовному світі, вважають за цілковито свідомих своєї істинної природи, бо живі істоти, які перебувають на духовному рівні, пам’ятають про своє становище слуги Верховного Господа. Тому в духовному світі всі віддані вічно утверджені у служінні Господу, розуміючи і становище Верховної Істоти, і свою індивідуальну природу. Тому Господа вважають за найдосконалішого з усіх, хто усвідомив свою істинну природу: нітйо нітйн четана четаннм. Коли індивідуальна душа твердо усвідомлює, що Господь    —    це Верховна Істота, вона досягає найвищого добробуту. Господь Шіва молиться тут, щоб з Господньої милості цей добробут тривав вічно.

Верховний Господь вседосконалий, і завдяки Його настановам той, хто поклоняється Йому, теж стає досконалим. У «Бгаґавад-ґіті» (15.15) сказано: матта смтір джнам апохана ча. Господь перебуває в серці кожного як Наддуша, але Своїм відданим Він милостиво дає настанови, які допомагають їм досягати дедалі вищих рівнів розвитку. Ті, хто отримує настанови від вседосконалої особи, ніколи не заблукають. Це сказано також і в «Бгаґавад-ґіті» (10.10): дадмі буддгі-йоґа та йена мм упайнті те. Господь завжди готовий давати настанови чистому відданому, щоб він досягав дедалі вищих рівнів у відданому служінні. Господь дає настанови як Наддуша, сарватма, і тому Господь Шіва віддає Йому шану, кажучи: сарвасм тмане нама. Індивідуальну душу називають атмою, а Верховного Господа називають також атмою або Параматмою. Господь перебуває в серці кожного, і тому Його вважають за верховну атму і виявляють Йому всіляку шану. У зв’язку з цим можна згадати молитви Кунті, наведені в Першій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (1.8.20):

Господь завжди готовий давати настанови парамахамсам, найбільш піднесеним відданим Господа, що цілковито звільнилися від усієї скверни матеріального світу. Господь завжди вчить таких піднесених відданих, пояснюючи їм, як завжди залишатися непохитними на шляху відданого служіння. Так само, вірш атмарама (Бгаґ. 1.7.10) проголошує:

Атмарамою називають того, хто байдужий до матеріального світу і просто намагається пізнати духовну природу. Такі свідомі своєї духовної суті особи поділяються загалом на дві категорії: імперсоналістів та персоналістів. Однак навіть імперсоналісти стають відданими, коли приваблюються трансцендентними якостями Господа. Отже, можна зробити висновок, що Господь Шіва хотів залишатися вірним відданим Верховного Бога-Особи, Всудеви. Як видно з дальших віршів, Господь Шіва аж ніяк не бажає злитися з існуванням Верховного Господа, як прагнуть імперсоналісти. Навпаки, він вважає найбільшим щастям для себе й далі твердо усвідомлювати, що Господь    —    це Верховна Особа. Той, хто усвідомлює це, розуміє також, що всі живі істоти, включно з Господом Шівою, Господом Брахмою та іншими півбогами,    —    це слуги Верховного Господа.