15
йо ’сау майвідіта-таттва-д сабгй
кшіпто дурукті-віікгаір віґааййа тан мм
арвк патантам архаттама-ніндайпд
дшйрдрай са бгаґавн сва-ктена тушйет
йа — хто; асау — те; май — мною; авідіта-таттва — не знаючи істини; д — досвідом; сабгйм — в зібранні; кшіпта — був ображений; дурукті — лихих слів; віікгаі — стрілами; віґааййа — не зважаючи; тат — те; мм — мене; арвк — вниз; патантам — що котився до пекла; архат-тама — найшановніший; ніндай — ганьбою; апт — врятував; дшй — побачивши; рдрай — зі співчуття; са — той; бгаґавн — Твоя Господня Милість; сва-ктена — своєю власною ласкою; тушйет — нехай буде задоволений.
Я не знав усієї твоєї величі. Через це я привселюдно ранив тебе стрілами гострих слів, хоча ти не брав їх до уваги. Через своє викличне й нешанобливе ставлення до тебе, найшановнішої особи, я котився до пекла, але ти зглянувся наді мною і врятував мене своїм покаранням. Будь ласка, знайди задоволення у власному милосерді, тому що я не здатний задовольнити тебе своїми словами.
ПОЯСНЕННЯ: Відданий, потрапляючи в скрутне становище, звичайно вважає це за милість Господа. Насправді, образ, якими Дакша обсипав Господа Шіву, було досить, щоб Дакша назавжди пішов до пекла. Але Господь Шіва, виявляючи свою милість, покарав Дакшу, тим самим давши йому змогу спокутувати свій гріх. Цар Дакша збагнув це і хотів висловити свою вдячність Господу Шіві, віддаючи належне його великодушності. Батько іноді карає свою дитину, і коли вона виростає й набирається розуму, вона усвідомлює, що батьківське покарання було не покаранням, а милістю. Так само Дакша оцінив покарання, яке йому визначив Господь Шіва, за прояв милості Господа Шіви. Таке розуміння свідчить про те, що людина проґресує на шляху свідомості Крішни. Писання пояснюють, що відданий у свідомості Крішни ніколи не вважає важке становище, яке може виникнути в його житті, за прояв немилості Верховного Бога-Особи. Він вважає свої біди за Господню ласку. Він думає: «За свої минулі гріхи я заслужив набагато суворішої кари й набагато більшої скрути, але Господь захищає мене, і тому я отримав лише невеличке покарання, щоб принаймні символічно виконався закон карми». Думаючи таким чином про Господнє милосердя, відданий дедалі щиріше віддається Верховному Богові-Особі й спокійно зустрічає такі так звані покарання.