77
сарвато мана кшйа
хді бгӯтендрійайам
дгййан бгаґавато рӯпа
ндркшіт кічанпарам
сарвата — у всіх відношеннях; мана — розум; кшйа — зосередивши; хді — на серці; бгӯта-індрійа-айам — пристановище чуттів та їхніх об’єктів; дгййан — медитуючи; бгаґавата — Верховного Бога-Особи; рӯпам — форму; на адркшіт — не бачив; кічана — що-небудь; апарам — інше.
Він здобув повну владу над чуттями та їхніми об’єктами і зосередив свій розум на образі Верховного Бога-Особи, не відвертаючи уваги ні на що інше.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш чудово пояснює засади йоґічної медитації. Треба зосередити свій розум на обарзі Верховного Бога-Особи, не відвертаючи уваги ні на що інше. Об’єктом медитації чи зосередження розуму аж ніяк не є щось безособистісне. Намагатися медитувати на щось безособистісне означає просто марнувати час, тому що цей метод, як пояснює «Бгаґавад-ґіта», пов’язаний із зайвими труднощами.