No edit permissions for Ukrainian

TEXT 14

тата ветаір хайаір йукте
махаті сйандане стгітау
мдгава пава чаіва
дівйау акгау прададгмату

тата—після того; ветаі—білими; хайаі—кіньми; йукте— яких було запряжено; махаті—у велику; сйандане—колісниці; стгітау—розміщений; мдгава—Кша (чоловік богині процвітання); пава—Арджуна (син Пу); ча—також; ева—звичайно; дівйау—трансцендентний; акгау—мушлі; прададгмату— засурмили.

На іншому боці поля Кша й Арджуна, підносячись у чудовій колісниці, яку мчали білі коні, засурмили у свої божественні мушлі.

На відміну од мушлі, в яку сурмив Бгшмадева, мушлі в руках Кши й Арджуни названо божественними. Їхнє трансцендентне звучання провіщало перемогу, бо на боці Пав був Кша. Джайас ту пу-путр йеш пакше джанрдана. Перемога завжди на боці таких людей, як сини Пу, тому що їм допомагає Господь Кша. Де б і коли б не з’являвся Господь, богиня процвітання й удачі завжди поруч, бо вона завжди нерозлучна зі своїм чоловіком. Отже, перемога й удача чекали на Арджуну й божественні звуки мушлі Вішу, тобто Господа Кши, сповіщали про це. Крім того, колісницю, на якій сиділи обоє друзів, подарував Арджуні бог вогню, Аґні, а це означає, що на ній можна було завоювати будь-яку землю в межах трьох світів.

« Previous Next »