TEXT 10
раджас тама чбгібгӯйа
саттва бгаваті бграта
раджа саттва тама чаіва
тама саттва раджас татг
раджа—ґуа пристрасті; тама—ґуа невігластва; ча—також; абгібгӯйа—перевершуючи; саттвам—ґуа благочестя; бгаваті— переважає; бграта—син Бгарати; раджа—ґуа пристрасті; саттвам—ґуа благочестя; тама—ґуа невігластва; ча—також; ева—подібно до цього; тама—ґуа невігластва; саттвам—ґуа благочестя; раджа—ґуа пристрасті; татг—таким чином.
Інколи ґуа благочестя переважає, перемагаючи ґуи пристрасті й невігластва, о син Бгарати. Інколи ґуа пристрасті перемагає благочестя і невігластво. А інколи невігластво перемагає благочестя і пристрасть. Так і триває ця постійна боротьба за перевагу.
Коли переважає ґуа пристрасті, ґуа благочестя й невігластва пригнічуються. Коли зростає вплив ґуи доброчесності, пристрасть і невігластво зазнають поразки, а коли переважає ґуа невігластва, програють пристрасть і доброчесність. Така боротьба триває постійно. Тому той, хто всерйоз намагається розвивати свідомість Кши, повинен вийти за межі цих трьох ґу. Перевага якоїсь певної ґуи природи проявляється в поведінці людини, в її діяльності, в тому, як вона їсть тощо. Про все це йтиме мова в дальших главах. Але, захотівши, за допомогою відповідної практики людина може розвинути в собі якості благочестя й тим перемогти ґуи невігластва й пристрасті. Таким же чином можна розвинути в собі якості пристрасті, подолавши благочестя й невігластво. Або можна розвинути якості невігластва й отримати перемогу над благочестям й пристрастю. Тільки благочестя, незважаючи на те, що взагалі існує три ґуи матеріальної природи, може осяяти цілеспрямовану людину, і та, вийшовши за межі й цієї ґуи, зможе досягти чистої благості, стану, який називають станом васудеви, в якому людина може збагнути науку про Бога. З того, як діє людина, стає зрозумілим, у якому з ґу природи вона перебуває.