TEXT 60
йатато хй апі каунтейа
пурашасйа віпачіта
індрійі прамтгні
харанті прасабга мана
йатата—той, хто докладає зусиль; хі—звичайно; апі—незважаючи на; каунтейа—син Кунт; пурушасйа—людини; віпачіта— прозорливий; індрійі—чуття; прамтгні —що легко збуджуються; харанті—кидають; прасабгам—силою; мана—розум.
Чуття настільки сильні й неспокійні, о Арджуно, що здатні подужати розум навіть проникливої людини, яка намагається керувати ними.
Існує чимало мудреців, філософів і трансценденталістів, які намагаються оволодіти своїми почуттями, однак, попри їхні зусилля, навіть найвидатніші з них іноді стають жертвами матеріального чуттєвого задоволення через збудливий розум. Навіть Вівмітру, великого мудреця і досконалого йоґа, спокусила Менак, незважаючи на всі його зусилля приборкати почуття за допомогою суворого аскетизму і практики йоґи. Світова історія знає чимало таких випадків. Тобто, поза свідомістю Кши дуже важко володіти своїм розумом й чуттями. Якщо не зосередити розуму на Кші, то неможливо відмовитись од матеріальної діяльності. Практичний приклад дає нам р Ймунчрйа, великий святий і відданий, кажучи:
йад-авадгі мама чета кша-пдравінде
нава-нава-раса-дгманй удйата рантум ст
тад-авадгі бата нр-саґаме смарйамне
бгаваті мукга-вікра сушгу нішгвана ча
«Відтоді, як мій розум заглибився в служіння лотосним стопам Господа Кши, я постійно черпаю в цьому вічно нову духовну радість, і при одній лише думці про статеві зносини з жінкою я відвертаюсь і спльовую».
Свідомість Кши настільки прекрасна й духовна, що матеріальні задоволення самі по собі стають неприємні відданому. Він уподібнюється людині, яка вгамувала голод достатньою кількістю високоякісної їжі. Махрджа Амбарша переміг великого йоґа Дурвсӯ Муні лише тому, що його розум був заглиблений у свідомість Кши (са ваі мана кша-падравіндайор вачсі ваікуга-ґунуваране).