No edit permissions for Ukrainian

TEXT 43

ева буддге пара буддгв
састабгйтмнам тман
джахі атру мах-бхо
кма-рӯпа дурсадам

евам—так; буддге—інтелекту; парам—вищий; буддгв—знаючи; састабгйа—зміцнюючи; тмнам—розум; тман—зрілим інтелектом; джахі—завоюй; атру—ворога; мах-бхо—о міцнорукий; кма-рӯпам—у формі хтивості; дурсадам—жахливого.

Отож, усвідомивши себе трансцендентною до матеріальних чуттів, розуму й інтелекту, о міцнорукий Арджуно, жива істота повинна зміцнити розум за допомогою зрілого духовного інтелекту (свідомості Кши), й таким чином — духовною міццю — подолати невситимого ворога, хтивість.

Третя глава Бгаґавад-ґти не розглядає безособистісну порожнечу як кінцеву мету, але рішуче скеровує людину на шлях пізнання себе як вічного слуги Верховного Бога-Особи, тобто, до свідомості Кши. В матеріальному житті людина, безумовно, підвладна хтивим нахилам й бажанню панувати над ресурсами матеріальної природи. Прагнення до панування й чуттєвих насолод є найлютіший ворог обумовленої душі, але свідомість Кши дає сили й можливість владати матеріальними чуттями, розумом й інтелектом. Людині не слід раптово кидати роботу та визначені для неї обов’язки; але, поступово розвиваючи в собі свідомість Кши, вона може досягти трансцендентного стану і звільнитись від впливу матеріальних почуттів і розуму, за допомогою інтелекту непорушно зосередивши розум на своїй істинній сутності. В цьому і полягає сенс даної глави. Не ставши зрілою в матеріальному існуванні, людина ніколи не зможе досягти духовного життя шляхом філософських роздумів та штучних спроб опановувати чуття за допомогою так званих «вправ йоґів». Лише за допомогою вищого розуму вона зможе виховати в собі свідомість Кши.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до третьої глави рмад Бгаґавад-ґти, в якій розглядалася карма-йоґа, або виконання визначених обов’язків в свідомості Кши.

« Previous