No edit permissions for Ukrainian

TEXT 42

індрійі парй хур
індрійебгйа пара мана
манасас ту пар буддгір
йо буддге паратас ту са

індрійі—чуття; парі—вищі; ху—про них сказано; індрійебгйа—більше, ніж чуття; парам—вищий; мана—розум; манаса—більше, ніж розум; ту—також; пар—вищий; буддгі—інтелект; йа—котрий; буддге—більше за інтелект; парата—вищий; ту—але; са—він.

Чуття, що діють, вище від мертвої матерії, розум вищий од чуттів, інтелект вище від розуму, а вона (душа) — ще вища, ніж інтелект.

Чуття є своєрідними виходами для енерґії хтивості. Хтивість зберігається в тілі, але виливається через чуття. Тому чуття вище від тіла як цілого. Ці виходи не використовуються, якщо присутня вища свідомість, або свідомість Кши. В свідомості Кши душа безпосередньо зв’язана з Верховним Богом-Особою; отже, ієрархія тілесних функцій, як їх тут описано, в кінцевім рахунку закінчується на Верховній Душі. Діяльність тіла означає функціонування чуттів, а зупинка чуттєвої діяльності передбачає припинення дій усього тіла. Але, оскільки розум активний, то навіть коли тіло мовчить або відпочиває, розум буде діяти, що і відбувається під час сну. Але над розумом стоїть інтелект, що все визначає, а над інтелектом — власне душа. Тому, якщо душа безпосередньо служитиме Всевишньому, решта підлеглих, тобто: інтелект, розум і чуття, самі по собі робитимуть те ж саме. В Кага Упанішаді є подібне місце, де сказано, що об’єкти, які задовольняють чуття, вище від самих чуттів, а розум ще вищий, ніж об’єкти чуття. Отже, якщо розум завжди залучати до безпосереднього служіння Господеві, то чуття не матимуть змоги відвертатись на щось інше. Таке положення, що стосується розуму, вже було обговорене. Пара дшв нівартате. Якщо розум зосереджено на трансцендентному служінні Господеві, він позбавлений змоги дати волю нижчим нахилам. В Кага Упанішаді душу описано як махн, велику. Отже, душа — вища від усього: об’єктів чуттів, самих чуттів, розуму й інтелекту. Тому розуміння істинного становища душі вирішує всі проблеми.

Кожен повинен використати свій інтелект, щоб довідатись про справжнє становище душі, і, усвідомивши його, завжди зосереджувати розум у свідомості Кши. Це вирішить проблему загалом. Неофітові в духовному житті слід триматися подалі від об’єктів чуття. Крім того, йому слід, використовуючи інтелект, зміцнити розум. Якщо за допомогою інтелекту людина заполонить свій розум свідомістю Кши, цілком віддавши себе Верховному Богові-Особі, розум її зміцніє, і хоча чуття підступні, наче змії, шкоди від них буде не більше, ніж від гадюки з вирваним жалом. Однак, незважаючи на те, що душа владна над інтелектом, розумом і чуттями, без міцного зв’язку з Кшою в свідомості Кши завжди існуватиме можливість впасти внаслідок збудження розуму.

« Previous Next »