TEXT 37
йатгаідгсі саміддго ’ґнір
бгасма-ст куруте ’рджуна
джнґні сарва-кармі
бгасма-ст куруте татг
йатг—як; едгсі—дрова; саміддга—що палає; аґні—вогонь; бгасма-ст—у попіл; куруте—перетворює; арджуна—о Арджуно; джна-аґні—вогонь знання; сарва-кармі—всі наслідки матеріальної діяльності; бгасма-ст—у попіл; куруте—він перетворює; татг—подібним же чином.
О Арджуно, так само, як вогонь, що палає, перетворює дрова на попіл, так вогонь знання спалює дотла всі наслідки матеріальної діяльності.
Досконале знання про себе, про Верховну сутність та їхні взаємостосунки порівняне тут з вогнем. Такий вогонь вщент спалює не лише наслідки нечестивих вчинків, але й наслідки благочестивих, перетворюючи їх на попіл. Наслідки діяльності можуть перебувати в різних фазах: наслідки, що проявляються, наслідки, що визрівають, наслідки, вже отримані та наслідки апріорі. Але знання про одвічне становище живої істоти спалює все дотла. Коли людина оволодіває досконалим знанням, усі наслідки, як апріорі, так і апостеріорі, знищуються. У Ведах (Бхад-райака Упанішада 4.4.22) сказано: убге ухаіваіша ете таратй амта сдгв- асдгӯн — «на істоту більше не впливають наслідки ні гріховної, ні благочестивої діяльності».