TEXT 4
арджуна увча
апара бгавато джанма
пара джанма вівасвата
катгам етад віджнй
твам дау проктавн іті
арджуна увча—Арджуна сказав; апарам—молодше; бгавата— Твоє; джанма — народження; парам — старший; джанма — народження; вівасвата—бога Сонця; катгам—як; етат—те; віджнйм—повинен я розуміти; твам—Ти; дау—спочатку; проктавн—наставив; іті—таким чином.
Арджуна сказав: Бог Сонця Вівасвн старший од Тебе за народженням. Як же могло трапитись, що Ти передав йому цю науку?
Арджуна — визнаний відданий Господа, тож як він міг не повірити словам Кши? Насправді ж Арджуна запитує не задля себе, але для того, щоб переконати тих, хто не вірить у Верховного Бога-Особу, або ж для демонів, яким не подобається сама ідея, що Кшу треба сприймати, як Верховного Бога-Особу; лише задля таких людей Арджуна задає це питання, ніби сам не знає про Бога-Особу, тобто Кшу. Як це виявиться із десятої глави, Арджуна прекрасно знав, що Кша є Верховний Бог-Особа, першоджерело всього і останнє слово духовного пізнання. Але правда й те, що Кша з’явився на Землі в образі сина Девак, і звичайній людині важко усвідомити, яким чином водночас Він залишався одвічним, первинним Верховним Богом-Особою. Щоб з’ясувати це, Арджуна і запитує Кшу, щоб Господь Сам зміг авторитетно відповісти на таке питання. Те, що Кша — найвищий авторитет, визнає весь світ із споконвічних часів й до наших днів, і лише демони нехтують Ним. Але що б там не було, Кша — авторитет, визнаний усіма, і тому Арджуна задає це питання для того, щоб Господь міг описати Самого Себе, і щоб Його не зображали й не репрезентували так, як це роблять демони та їх послідовники, що завше прагнуть спотворити Його сутність. В інтересах кожного знати науку Кши. Тому, коли Кша розповідає Сам про Себе, це — благо для всього світу. Демонам такі пояснення, що їх дав Сам Кша, можуть здатись дивними, тому що вони вивчають Кшу із свого погляду, але віддані з відкритим серцем приймають твердження Кши, коли Він провіщає їх Сам. Віддані завжди будуть шанувати авторитетні слова Кши, які сказав Сам Він, тому що вони постійно прагнуть чимдалі більше дізнаватись про Нього. Атеїсти, які вважають Кшу звичайною людиною, можливо, таким чином зрозуміють, що Кша — вищий, ніж людина, що Він — сач-чід-нанда- віґраха — вічна форма блаженства і знання, що Він трансцендентний, що Він непідвладний ґуам матеріальної природи і перебуває поза впливом часу й простору. Такий відданий Кши, як Арджуна, безумовно, перебуває вище всякого нерозуміння трансцендентного становища Кши. І те, що Арджуна задає таке питання Господу, є всього лише виклик відданого атеїстам, що вважають Кшу за звичайну людину, підвладну впливові ґу матеріальної природи.