No edit permissions for Ukrainian

TEXT 7

матта паратара ннйат
кічід асті дганаджайа
майі сарвам іда прота
сӯтре маі-ґа іва

матта—наді Мною; пара-тарам—вищий; на—не; анйат кічіт—щось іще; асті—є; дганаджайа—о завойовнику багатств; майі—в Мені; сарвам—усе суще; ідам—що бачимо; протам—нанизаний; сӯтре—на нитку; маі-ґа—перлини; іва—подібно до.

О завойовнику багатств, нема істини вищої од Мене. Все тримається на Мені, як ті перли, що нанизані на нитку.

Існують загальновідомі розбіжності стосовно того, яку природу має Верховна Абсолютна Істина: особистісну, чи імперсональну. Бгаґавад-ґт визначає, що Абсолютна Істина — це Бог-Особа р Кша, і це повсюдно підтверджується в тексті. Даний вірш, зокрема, також наголошує на особистісній природі Абсолютної Істини. В Брахма-сагіті теж стверджується, що Бог- Особа є Верховною Абсолютною Істиною: вара парама кша сач-чід-нанда-віґраха, це означає, що Верховна Абсолютна Істина, Бог-Особа — це Господь Кша, одвічний Господь, вмістилище усієї радості, Ґовінда, вічний образ усього блаженства та знання. Ці авторитетні джерела не залишають ніяких сумнівів стосовно того, що Абсолютна Істина — це Верховна Особа, причина всіх причин. Імперсоналіст, однак, може заперечити це, навівши ведичний текст із ветватара Упанішади (3.10): тато йад уттаратара тад арӯпам анмайам / йа етад відур амтс те бгаванті атгетаре дукгам евпійанті. «В матеріальному світі Брахму, первісну живу істоту всесвіту, визнають за верховного серед напівбогів, людських істот і нижчих тварин. Однак вище Брахми перебуває Трансцендентне, позбавлене матеріальної форми й вільне від будь-якої матеріальної скверни. Кожен, кому вдається пізнати Його, також стає трансцендентним, але ті, хто не знає Його, страждають від злигоднів матеріального світу».

Імперсоналісти більше всього виділяють слово арӯпам. Проте, це арӯпам — не безособистісне. Воно означає трансцендентну форму вічності, блаженства й знання, як це змальовано в Брахма-сагіті, що цитувалася вище. Інші вірші із ветватара Упанішади (3.8–9) доводять це:

ведхам ета пуруша махнтам
дітйа-вара тамаса парастт
там ева відітвті мтйум еті
ннйа пантг відйате ’йанйа

йасмт пара нпарам асті кічід
йасмн нйо но джййо ’сті кічіт
вкша іва стабдго діві тішгатй екас
тенеда пӯра пурушеа сарвам

«Я знаю Верховного Бога-Особу, трансцендентного щодо всіх матеріальних уявлень, що постають з пітьми. Лише той, хто знає Його, може розірвати кайдани народження й смерті. Немає іншого шляху до звільнення, окрім пізнання Верховної Особи».

Немає істини, яка перевершувала б ту Верховну Особу, адже Господь — вищий над усе. Він менший від найменшого, й Він — більший від найбільшого. У своєму становищі Він подібний до мовчазного дерева, й Він осяває трансцендентне небо; як дерево простягає своє коріння, так і Він поширює скрізь Свої незчисленні енерґії».

Із сказаного в цих віршах можна зробити висновок, що Верховною Абсолютною Істиною є Верховний Бог-Особа, який присутній скрізь за допомогою Своїх численних енерґій, матеріальних і духовних.

« Previous Next »