21
тато нівтто ’пратілабдга-кма
сва-дгішйам сдйа пуна са дева
анаір джіта-вса-нівтта-чітто
нйашідад рӯга-самдгі-йоґа
тата — тоді; нівтта — облишив свої зусилля; апратілабдга-кма — не досягнувши бажаного результату; сва-дгішйам — своє сидіння; сдйа — досягнувши; пуна — знову; са — він; дева — півбог; анаі — негайно; джіта-вса — опановуючи дихання; нівтта — зупинив; чітта — інтелект; нйашідат — всівся; рӯга — впевнено; самдгі-йоґа — в медитації на Господа.
Так і не знайшовши того, що він шукав, він облишив свої зусилля і повернувся на вершину лотоса. Опанувавши своє дихання і відвернувши розум від усіх матеріальних об’єктів, він зосередив його на Верховному Господі.
ПОЯСНЕННЯ: Щоб досягнути самадгі, людина повинна зосередити розум на верховній причині всього сущого, навіть ящко вона не знає, яка природа природа цієї першопричини: особистісна, безособистісна чи локалізована. Зосередити розум на Всевишньому — це, безперечно, різновид відданого служіння. Коли людина облишає самостійні намоги пізнати Істину і зосереджується на першопричині всього сущого, вона тим самим впокорюється цій верховній причині, а коли людина впокорюється Всевишньому, це знаменує початок відданого служіння. Кожна жива істота повинна вдатись до відданого служіння Господу, для того щоб пізнати найвищу причину свого існування.