22
кі вхо вена уддійа
брахма-даам айӯйуджан
даа-врата-дгаре рджі
мунайо дгарма-ковід
кім — чому; в — також; аха — гріх; вене — Вену; уддійа — вказавши; брахма-даам — прокляття брахмани; айӯйуджан — вирішили накласти; даа-врата-дгаре — що тримає каральний жезл; рджі — царя; мунайа — великі мудреці; дгарма-ковід — досконало обізнані з релігійними засадами.
Відура далі розпитував Майтрею: Чому сталося так, великі мудреці, досконало обізнані з релігійними засадами, вирішили проклясти царя Вену, що тримав у руках каральний жезл, і піддали його найстрашнішій карі [брахма-шапі]?
ПОЯСНЕННЯ: Зазвичай карає всіх цар, алев цьому випадку великі мудреці покарали самого царя. Очевидно, цар вчинив серйозний прогріх, бо інакше чому б великі мудреці, найпіднесеніші й найтерплячіші з людей, незважаючи на свою праведність, вирішили скарати його? З цих віршів видно, що царська влада була обмежена рамками брахманічної культури. Влада брахманів була вищою за царську, і за потреби брахмани скидали царя з трону або вбивали його, не вдаючись ні до якої зброї, а проклинаючи його мантрою брахма-шапи. Брахмани посідали таку могутність, що той, на кого падало їхнє прокляття, відразу ж помирав.