TEXT 10

Велике значення в цьому вірші має слово буддгі-йоґам. Згадаймо, як у другій главі, повчаючи Арджуну, Господь говорить, що багато чого Він йому вже повідав, і що згодом Він наставить його на шлях буддгі-йоґи. І ось тепер Він робить це. Буддгі-йоґа є діяльність в свідомості Кши; це — найвище виявлення інтелекту. Буддгі означає «інтелект», а йоґа — «містична діяльність», або «містичне піднесення». Діяльність людини, яка намагається повернутися додому, назад до Бога, й цілком віддається служінню в свідомості Кши, називають буддгі-йоґою. Іншими словами, буддгі-йоґа є шлях, що виводить з тенет матеріального світу. Кша є кінцева мета будь-якого розвитку. Люди цього не знають, тому їм важливо спілкуватись з відданими та істинним духовним вчителем. Треба знати, що кінцевою метою є Кша, а коли мету визначено, то її можна досягти, якщо повільно, але впевнено долати намічений шлях.

Людина, яка знає мету свого життя, але прив’язана до плодів своєї діяльності, діє в межах карма-йоґи. Якщо вона знає, що ця мета — Кша, але, щоб усвідомити Кшу, знаходить насолоду в розумуваннях, то це називають джна-йоґою. Коли ж вона знає мету, і її пошуки Кши проходять цілком в свідомості Кши й відданому служінні, це називають бгакті-йогою, або буддгі-йоґою, — довершеною йоґою. Така довершена йоґа є вищою досконалістю життя.

Якщо в людини є істинний духовний вчитель, і вона приєднується до якого-небудь духовного товариства, але недостатньо розумна, щоб розвиватися духовно, Кша зсередини наставляє її, допомагаючи їй без ускладнень зрештою прийти до Нього. Єдина необхідна умова полягає в тому, щоб людина завжди перебувала у свідомості Кши і з любов’ю та відданістю служила Господу найрізноманітнішими способами. Відданий повинен виконувати якусь роботу для Кши, і виконувати її з любов’ю. Якщо відданий недостатньо розумний, щоб просуватись по шляху самореалізації, але щирий і цілком присвячує себе діяльності у відданому служінні, Господь дасть йому змогу вдосконалити себе і, зрештою, досягнути Його.