No edit permissions for Ukrainian

TEXT 35

саджайа увча
етач чгрутв вачана кеавасйа
ктджалір вепамна кірт
намасктв бгӯйа евха кша
са-ґадґада бгта-бгта праамйа

саджайа увча—Саджайа сказав; етат—таким чином; рутв—чуючи; вачанам—мову; кеавасйа—Кши; кта-аджалі—із складеними руками; вепамна—тремтячи; кірт—Арджуна; намасктв—пропонуючи шанобливі поклони; бгӯйа—знову; ева—також; ха—сказав; кшам—Кші; са-ґадґадам—затинаючись; бгта-бгта—із страхом; праамйа—пропонуючи шанобливі поклони.

Саджайа сказав Дгтарашрі: О царю, почувши ці слова від Верховного Бога-Особи, тремтячий Арджуна знову й знову, молитовно склавши руки, шанобливо схилявся перед ним, і, нарешті, затинаючись від страху, сказав Господу Кші такі слова.

Як уже було з’ясовано, явлення всесвітньої форми Верховного Бога-Особи збентежило і вкрай здивувало Арджуну. Тому він знову й знову шанобливо кланяється Кші й потім непевним голосом звертається до Нього, вже не як друг, а як здивований відданий.

« Previous Next »