No edit permissions for Ukrainian

TEXT 51

арджуна увча
дшведа мнуша рӯпа
тава саумйа джанрдана
іднм асмі савтта
са-чет практі ґата

арджуна увча—Арджуна сказав; дшв—бачачи; ідам—це; мнушам — людське; рӯпам — форма; тава — Твоє; саумйам — дуже красиве; джанрдана — той, хто карає ворогів; іднм — зараз; асмі—я є; савтта—впорядкований; са-чет—у моїй свідомості; практім—до моєї власної природи; ґата—повернувся.

Коли Арджуна побачив Кшу в Його істинній формі, він сказав: О Джанрдано, споглядаючи Тебе в цьому дивної краси людському образі, мій розум заспокоївся і я прийшов до тями.

Слова мнуша рӯпам ясно вказують на те, що первинна форма одвічного Верховного Бога-Особи подібна до людської. Звідси стає зрозумілим, що ті, хто вважає Кшу звичайною людиною й зневажає Його, не знають про Його божественну природу. Якби Кша був подібний до звичайної людини, хіба міг би Він явити Свою всесвітню форму, а потім прибрати вигляду чотирирукого Нрйаи? Тому в Бгаґавад-ґті з усією переконливістю сказано, що той, хто вважає Кшу звичайною людиною і вводить читачів в оману, заявляючи, що через Кшу промовляє безособистісний Брахман, чинить найбільшу кривду. Кша справді явив Свою всесвітню форму й чотирируку форму Вішу, тож як після цього Він може бути звичайною людиною? Хибні тлумачення Бгаґавад-ґти не збивають з пантелику чистого відданого, бо він знає, що до чого. Вірші Бгаґавад-ґти в своєму первозданному вигляді чисті, мов сяйво сонця, і вони не потребують світла ліхтаря, яким їх намагаються освітлювати недолугі коментатори.

« Previous Next »