TEXT 61
вара сарва-бгӯтн
хд-дее ’рджуна тішгаті
бгрмайан сарва-бгӯтні
йантррӯгні мйай
вара—Верховний Господь; сарва-бгӯтнм—усіх живих істот; хт-дее—що перебуває в серці; арджуна—Арджуна; тішгаті—мешкає; бгрмайан—змушуючи мандрувати; сарва-бгӯтні— усі живі істоти; йантра—в машині; рӯгані—бувши приміщеними; мйай—зачаровані матеріальною енерґією.
Верховний Господь перебуває в серці кожного, о Арджуно, і керує блуканнями всіх живих істот, що наче сидять у машині, яку створила матеріальна енерґія.
Арджуна не був наділений вищим знанням, і на його намір воювати чи не воювати впливали його обмежені судження. Господь Кша пояснив, що індивідуальна особа аж ніяк не є цілесною сама по собі. Верховний Бог-Особа, тобто Сам Кша у вигляді локалізованої Парамтми, Наддуші, присутній в серці кожної живої істоти і керує нею. Змінюючи тіло, жива істота забуває свої минулі дії, але Наддуша, яка знає минуле, теперішнє і майбутнє, залишається свідком усіх її вчинків. Отже, діяльністю всіх живих істот керує Наддуша. Жива істота отримує те, що заслужила. Її носієм в цьому світі є тіло, яке створила матеріальна енерґія під керівництвом Наддуші. Приміщена в конкретне тіло, жива істота змушена діяти в умовах, що породжує це тіло. Людина в швидкісному авто мчить швидше, ніж той, хто їде в малопотужній машині, хоча живі істоти, водії, можуть бути однаковими. Так само, з волі Наддуші, матеріальна природа створює певний тип тіла для даної живої істоти, щоб та могла діяти згідно зі своїми колишніми прагненнями. Жива істота не є самодостатня. Не треба вважати себе незалежним від Верховного Бога-Особи. Людина завжди підвладна Йому, і обов’язок людини — довіритись Йому, до чого і закликає дальший вірш.