No edit permissions for Ukrainian

TEXT 3

р-бгаґавн увча
локе ’смін дві-відг нішг
пур прокт майнаґга
джна-йоґена скгйн
карма-йоґена йоґінм

р-бгаґавн увча—Верховний Бог-Особа сказав; локе—у світі; асмін—цьому; дві-відг—два різновиди; нішг—віра; пур—раніше; прокт—було сказано; май—Мною; анаґга—о безгрішний; джна-йоґена—зв’язком на шляху знання; скгйнм—філософів-емпіриків; карма-йоґена—зв’язком на шляху відданості; йоґінм—відданих.

Верховний Бог-Особа сказав: О безгрішний Арджуно, Я вже пояснив тобі, що є два класи людей, які намагаються усвідомити себе. Одні схильні робити це за допомогою емпіричних філософських міркувань, інші — шляхом відданого служіння Господу.

У тридцять дев’ятому вірші другої глави Господь описав два різних шляхи: шлях скгйа-йоґи та шлях карма-йоґи, або буддгі-йоґи. В цьому вірші Господь пояснює те ж саме більш вичерпно. Скгйа-йоґа, або аналітичне пізнання природи духу та матерії — це предмет вивчення для людей, які схильні до роздумів і намагаються збагнути стан речей за допомогою експериментального пізнання та філософського пошуку. Люди іншого типу діють в свідомості Кши, як про це сказано в шістдесят першому вірші другої глави. Також в тридцять дев’ятому вірші Господь пояснює, що людина, яка діє згідно з засадами буддгі-йоґи, або свідомості Кши, визволяється з кайданів карми. Більше того, цей спосіб не має вад. Той же самий принцип ще докладніше викладено в шістдесят першому тексті: буддгі-йоґа означає, що людина цілком залежить від Всевишнього (тобто від Кши) і таким чином дуже легко керує своїми чуттями. Отже, обидві ці системи йоґи взаємозалежні, як релігія і філософія. Релігія без філософії — просто сентиментальність, а часом і фанатизм, тоді як філософія без релігії є ні що інше, як розумування. Кінцевою метою є Кша, і тому філософи, які щиро провадять пошуки Абсолютної Істини, врешті- решт теж приходять до усвідомлення Кши. Це також стверджується в Бгаґавад-ґті. Весь спосіб полягає в усвідомленні реального становища свого «я» стосовно Верховної Душі. Кружний шлях філософських роздумів може з часом вивести до свідомості Кши, але найкраще — мати безпосередній зв’язок із свідомістю Кши. Шлях свідомості Кши досконалий, бо він не залежить від очищення чуттів за допомогою філософських міркувань. Безпосереднє віддане служіння, тобто свідомість Кши, неважкий і піднесений шлях, й водночас воно само по собі є методом очищення.

« Previous Next »