TEXT 22
йе хі саспара-дж бгоґ
дукга-йонайа ева те
дй-антаванта каунтейа
на тешу рамате будга
йе—ті; хі—неодмінно; саспара-дж—шляхом контакту з матеріальними чуттями; бгоґ—насолода; дукга—відчаю; йонайа— джерело; ева—неодмінно; те—вони; ді—початок; анта—кінець; ванта—підвладний; каунтейа—син Кунт; на—ніколи; тешу—в них; рамате—насолоджується; будга—мудра людина.
Інтеліґентна в духовному розумінні людина не припадає до джерела страждань, що постають від контакту з матеріальними чуттями. О сину Кунт, такі насолоди мають початок і кінець, тому мудрі не захоплюються ними.
Жива істота зазнає матеріальної чуттєвої втіхи внаслідок зв’язку з матеріальними чуттями, які мають тимчасову природу, бо тимчасовим є саме тіло. Звільнена душа байдужа до всього непостійного. Зазнавши в усій повноті духовного блаженства і сповнена трансцендентної радості, чи може чиста духовна душа схилятись до оманних втіх? В Падма Пурі сказано:
раманте йоґіно ’нанте
сатйнанде чід-тмані
іті рма-паденсау
пара брахмбгідгйате
«Містики черпають безмежне трансцендентне блаженство в Абсолютній Істині, й тому Верховна Абсолютна Істина, Бог-Особа, відомий як Рма».
В рмад-Бгґаватам (5.5.1) сказано:
нйа дехо деха-бгдж н-локе
кашн кмн архате ві-бгудж йе
тапо дівйа путрак йена саттва
уддгйед йасмд брахма-саукгйа тв анантам
«Мої дорогі сини, перебуваючи в цій людській формі життя, нема рації важко трудитися задля почуттєвих втіх, бо вони доступні навіть пожирачам покидьків — свиням. Людині краще провадити аскетичний спосіб життя і накладати на себе покути, завдяки чому її існування очиститься і врешті-решт вона зможе насолоджуватися безмежним трансцендентним щастям».
Отже, справжніх йоґів та вчених-трансценденталістів не приваблюють почуттєві втіхи, які є причиною невпинного матеріального існування. Чим сильнішою є прив’язаність до матеріальних насолод, тим більше людина заплутується в матеріальних злигоднях.