TEXT 18
удр сарва еваіте
джн тв тмаіва ме матам
стгіта са хі йукттм
мм евнуттам ґатім
удр—великодушні; сарве—усі; ева—неодмінно; ете—ці; джн—той, хто перебуває в знанні; ту—але; тм ева—так само, як Я; ме—Моя; матам—думка; стгіта—розташований; са—він; хі—неодмінно; йукта-тм—що віддано служить; мм—до Мене; ева—неодмінно; ануттамм—найвищої; ґатім—призначення.
Усі такі віддані, безумовно, є благородними душами, але того, хто володіє знанням про Мене, Я вважаю подібним до Мене Самого. З любов’ю виконуючи трансцендентне служіння Мені, він напевне досягне Мене — вище, абсолютне призначення.
Помилкою буде вважати, що інші віддані, знання яких менш досконалі, не любі Господу. Господь каже, що всі вони благородні душі, бо кожний, хто звертається до Бога за чим-небудь, є махтма, або велика душа. Відданих, що бажають мати якусь користь із відданого служіння, Господь теж приймає, бо таким чином виявляється взаємна прихильність Господа і відданих. Відчуваючи ніжність до Господа, віддані просять Господа про якесь матеріальне благо, і, отримавши бажане, бувають настільки вдоволені, що це надихає їх на дальший поступ у відданому служінні. Але особливо дорогим для Господа є відданий, який осягнув глибини знання, бо єдиною його метою є сповнене любові та відданості служіння Верховному Господеві. Такий відданий не може прожити жодної миті, не спілкуючись з Верховним Господом або не слугуючи Йому. Так само й Верховний Господь дуже любить Свого відданого й не може розлучитись із ним.
В рмад-Бгґаватам (9.4.68) Господь каже:
сдгаво хдайа махйа
сдгӯн хдайа тв ахам
мад-анйат те на джнаті
нха тебгйо манґ апі
«Мої віддані завжди перебувають в Моєму серці, і Я — завжди в серцях відданих. Відданий не бачить нічого, окрім Мене, і Я також не можу забути його. Я і Мої чисті віддані пов’язані дуже близькими стосунками. Чисті віддані, що сповнені знання, ніколи не втрачають духовного зв’язку зі Мною і тому дуже дорогі Мені».