No edit permissions for Ukrainian

TEXT 26

ведха саматтні
вартамнні чрджуна
бгавішйі ча бгӯтні
м ту веда на качана

веда—знаю; ахам—Я; саматтні—усе минуле; вартамнні—теперішнє; ча —також; арджуна—Арджуна; бгавішйі—майбутнє; ча—також; бгӯтні—усі живі істоти; мм—Мене; ту—але; веда—знає; на—не; качана—кожний.

О Арджуно, як Верховний Бог-Особа, Я знаю все, що відбувалось у минулому, все, що відбувається тепер, і все, що гряде. Я також знаю всіх живих істот, — Мене ж не знає ніхто.

Тут чітко з’ясовано питання про особистісне й імперсональне. Якби Кша, форма Верховного Бога-Особи, був, як вважають імперсоналісти, мйею, матеріальним за природою, то Він, як і кожна жива істота, змінював би Свої тіла й геть забував би Своє попереднє життя. Той, хто має матеріальне тіло, не здатний пам’ятати свого минулого життя, не може прорікти майбутнього життя і не в змозі передбачити, які плоди принесе йому теперішнє життя; отже, він не може знати про події минулого, теперішнього й майбутнього. Не звільнившись від матеріальної скверни, не можна дізнатись про минуле, теперішнє і майбутнє.

Господь Кша ясно каже, що, на відміну од звичайної людини, Він вичерпно знає про всі події минулого, про все, що діється тепер, і про всі грядущі події. З четвертої глави ми довідуємось, що Господь Кша пам’ятає, як мільйони років тому Він навчав Вівасвна, бога Сонця. Кша перебуває в серці кожної живої істоти як Наддуша, і тому Він знає кожну живу істоту. Однак, незважаючи на те, що Він присутній у серці кожного у вигляді Наддуші і те, що Він суть Верховний Бог-Особа, нетямущі люди, навіть якщо вони здатні усвідомити безособистісного Брахмана, не можуть осягти р Кшу як Верховну Особу. Звичайно, трансцендентне тіло Кши нетлінне. Він — як те сонце, а мй — як туча. Ми бачимо, що в матеріальному світі існують сонце, хмари, а також різні зірки й планети. Хмари можуть на деякий час заслати всі небесні світила, проте вони ховають їх лише од наших недосконалих очей. Сонце, Місяць та зорі насправді нічим не прикриті. Так само і май не може покрити Верховного Господа. Завдяки Своїй внутрішній потенції Він лишається непроявленим для недалеких людей. Як сказано в третьому вірші цієї глави, серед багатьох-багатьох мільйонів людей лише деякі прагнуть досконалості в людській формі життя, а серед тисяч і тисяч таких досконалих людей навряд чи є один, що здатний зрозуміти, хто ж такий Господь Кша. Навіть досконалий знавець, що осягнув безособистісного Брахмана або ж йоґ, що бачить локалізовану Парамтму, не зможуть пізнати Верховного Бога-Особу, р Кшу, якщо не перебуватимуть в свідомості Кши.

« Previous Next »