No edit permissions for Ukrainian

TEXT 12

моґг моґга-кармо
моґга-джн вічетаса
ркшасм сур чаіва
практі мохін ріт

моґга-—розчаровані в своїх сподіваннях; моґга-карма— яких завела в безвихідь кармічна діяльність; моґга-джна—збиті з пуття помилковим знанням; вічетаса—спантеличені; ркшасм—демонічної; сурм—атеїстичної; ча—і; ева—неодмінно; практім — природи; мохінм — що бентежить; ріт — знаходячи притулок.

Людей, введених таким чином в оману, приваблюють демонічні, безбожні погляди. В стані омани всі їхні надії на визволення, вся їхня кармічна діяльність й плекання знань терплять поразку.

Є чимало відданих, які вважають, що вони перебувають в свідомості Кши й віддано служать Господу, але серцем вони не визнають Верховного Бога-Особу, Кшу, як Абсолютну Істину. Їм не пощастить скуштувати плодів відданого служіння — повернення назад до Бога. Так само люди, які вдаються до релігійної діяльності заради вигоди і розраховують зрештою звільнитись з матеріальних тенет, також не досягнуть успіху, тому що вони не сприймають серйозно Верховного Бога-Особу. Іншими словами, людей, які кепкують з Кши, вважають демонами, тобто безбожниками. А такі демони-лиходії, як про це сказано у сьомій главі Бгаґавад-ґти, ніколи не віддаються Кші. Тому їхні розумування, за допомогою яких вони хочуть добратись до Абсолютної Істини, приводять їх до хибного висновку, що звичайна людська істота і Кша — одне й те ж саме. Дійшовши цієї думки, такі люди вважають, що тіло кожної людської істоти просто є покриття матеріальної природи, й, тільки-но людина звільниться від цього матеріального тіла, зникне різниця між нею і Богом. Ця спроба стати єдиним з Кшою — помилкова й тому приречена на невдачу. Такий демонічно-атеїстичний розвиток духовного знання завжди несприятливий. Даний вірш вказує саме на це. Такі люди не можуть засвоїти знання, які містяться в ведичній літературі, Веднта-сӯтрі та Упанішадах.

Тому, це велика образа — вважати Кшу, Верховного Бога- Особу, за звичайну людину. Ті, що так роблять, напевне перебувають в омані, бо не можуть збагнути вічної форми Кши. У Бхад-вішу-смті ясно сказано:

йо ветті бгаутіка деха
кшасйа парамтмана
са сарвасмд бахіш-крйа
раута-смрта-відгната
мукга тасйвалокйпі
са-чела сннам чарет

«Того, хто вважає тіло Кши матеріальним, слід усунути від усіх обрядів і дій, описаних в руті й смті. І якщо кому-небудь доведеться побачити обличчя такої людини, йому слід негайно омитись у водах Ґанґи, щоб очиститись від зарази. Люди глузують з Кши, тому що вони заздрять Верховному Богові-Особі. Їх неминуча доля — знову й знову народжуватись в безбожних та демонічних формах життя. Їхнє істинне знання навічно оповите невіглаством і вони поступово деґрадують, опускаючись до найтемнішої області творіння».

« Previous Next »