TEXT 13

У цьому вірші визначено, хто такий махтм. Перша ознака махтми полягає в тому, що він уже перебуває в божественній природі. Він не підлягає природі матеріальній. Як же цього досягти? Пояснення дано в сьомій главі: той, хто віддається Верховному Богові-Особі, р Кші, одразу ж вивільнюється з-під влади матеріальної природи. Такою є особлива якість махтми. Як тільки людина віддає свою душу Верховному Богові- Особі, вона вивільнюється з-під впливу матеріальної природи. Це перший крок. Оскільки жива істота належить до межової енерґії, то, звільнившись щойно з-під впливу матеріальної природи, вона переходить у відання природи духовної, яку називають даів практі, божественною природою. Отже, коли індивід вдосконалюється таким шляхом, — віддавшись Верховному Богові-Особі — він досягає рівня великої душі, махтми.

Махтм вже не відвертає своєї уваги від Кши, бо він переконаний, що Кша — одвічна Верховна Особа, причина всіх причин. Щодо цього в нього нема сумнівів. Стати махтмою, тобто великою душею, можна, якщо спілкуватись з іншими махтмми, чистими відданими. Чистих відданих не приваблюють навіть інші форми Кши, такі, наприклад, як чотирирукий Мах-Вішу. Їх вабить лише дворука форма Кши. Їм не до вподоби інші аспекти Кши, як і байдужі вони до будь-яких форм напівбогів або людських істот. Вони споглядають тільки Кшу, перебуваючи в свідомості Кши. Вони завжди зосереджені й непохитні у відданому служінні Господеві в свідомості Кши.