р опанішад

ЗВЕРНЕННЯ: Бог-Особа — досконалий і довершений. Він абсолютно досконалий і тому все, що походить із Нього, як, наприклад, цей феноменальний світ — також довершене і досконало споряджене всім необхідним. Будь-що, породжене Всеосяжним Довершеним Цілим, також цілком довершене. Господь є Всеосяжне Довершене Ціле, і тому, незважаючи навіть на те, що незчисленні повновартісні проявлення виникають із Нього, Він зберігає цілковиту рівновагу.

МАНТРА ПЕРША: Все у всесвіті — живе й неживе — належить Господеві й підвладне Йому. Тому кожен повинен приймати лише ту необхідну частку, що приділена йому, й не брати зайвого, добре усвідомлюючи, кому все належить.

МАНТРА ДРУГА: Діючи таким чином, є сенс прагнути жити хоч сотні років, тому що подібна робота не зв’язує законом карми. Іншого шляху не дано людині.

МАНТРА ТРЕТЯ: Вбивця душі, ким би він не був, неодмінно потрапляє на планети, сповнені пітьми й невігластва, що їх називають світами зневіри.

МАНТРА ЧЕТВЕРТА: Залишаючись у Своїй обителі, Бог-Особа пересувається швидше думки і може випередити всіх, хто біжить. Могутні напівбоги не можуть наблизитись до Нього. Він, хоча й перебуває в одному місці, владний над тими, хто забезпечує повітрям і дощем. Він перевершує всіх у вищій майстерності.
 

МАНТРА П’ЯТА: Верховний Господь ходить і не ходить. Він дуже далеко, але водночас Він дуже близько. Він — всередині всього і все ж таки Він — поза всім.
 

МАНТРА ШОСТА: Той, хто бачить зв’язок усього з Верховним Господом, хто бачить усіх живих істот як Його невід’ємні частки і хто бачить Верховного Господа всередині усього, той ніколи не відчуває ненависті ні до кого й ні до чого.
 

МАНТРА СЬОМА: Той, хто завжди бачить, що всі живі істоти є духовними іскрами, якісно єдиними з Господом, розуміє справжній стан речей. Що ж тоді може ввести його в оману або заподіяти клопіт?
 

МАНТРА ВОСЬМА: Така особистість повинна насправді знати Його — найвизначнішого, невтіленого, того, хто знає все, бездоганного, без судин, чистого, вищого від будь-якої скверни, самодостатнього філософа, який споконвіку справедливо задовольняє бажання кожного.
 

МАНТРА ДЕВ’ЯТА: Ті, що діють без правильного розуміння, потрапляють до найпохмуріших місцин невігластва. Але ще гіршим є становище тих, хто плекає так зване «знання».
 

МАНТРА ДЕСЯТА: Мудрі пояснили, що одні плоди приносить плекання знання і що до зовсім інших результатів призводить поширення невігластва.
 

МАНТРА ОДИНАДЦЯТА: Той, хто здатний зрозуміти водночас обидва шляхи: шлях невігластва й оманного знання, а також той шлях, що веде до трансцендентного усвідомлення — лише той може подолати кругообіг народження та смерті й утішатися повним блаженством безсмертя.
 

МАНТРА ДВАНАДЦЯТА: Ті, хто поклоняються напівбогам, потрапляють в пітьму невігластва, але ще гірше доведеться тим, хто поклоняється безособистісному Абсолюту.
 

МАНТРА ТРИНАДЦЯТА: Сказано, що поклоніння верховній причині всіх причин приносить одні плоди, але зовсім інші плоди дає поклоніння тому, що не є верховним. Все це було почуто від нічим не стурбованих авторитетів, які чітко з’ясували це.
 

МАНТРА ЧОТИРНАДЦЯТА: Слід знати Бога-Особу та Його трансцендентне ім’я, а також тимчасове матеріальне творіння з його недовговічними напівбогами, людьми та тваринами. Той, хто досконало знає все це, долає смерть і, покинувши ефемерне космічне творіння, насолоджується вічним життям, сповненим щастя і знання у вічнім царстві Бога.
 

МАНТРА П’ЯТНАДЦЯТА: О мій Господь, опертя всього живого, Твоє справжнє лице приховане Твоїм сліпучим сяйвом. Будь ласка, усунь цю запону і яви Себе Твоєму чистому відданому.
 

МАНТРА ШІСТНАДЦЯТА: О мій Господь, первинний філософе, опертя всесвіту, вищий судіє, місце призначення чистих відданих, доброзичливце пращурів людства, будь ласка, відведи сяйво Своїх трансцендентних променів, щоб я міг побачити Твою форму блаженства. Ти є вічний Верховний Бог-Особа, подібний до сонця, як і я.
 

МАНТРА СІМНАДЦЯТА: Хай це тлінне тіло перетвориться в попіл й життєве повітря зіллється з усією сукупністю повітря. О мій Господи, я прошу Тебе зараз, згадай мої жертвопринесення й, будь ласка, пригадай усе, що я зробив для Тебе, адже Ти — вища мета усіх жертвопринесень і Ти насолоджуєшся усіма жертвами.
 

МАНТРА ВІСІМНАДЦЯТА: О мій Господь, потужний як вогонь, о всемогутній! Я пропоную Тобі всю шану і простираюсь долі у ніг Твоїх. О мій Господи, веди мене, будь ласка, істинним шляхом, щоб досягти Тебе, а що Ти знаєш все моє минуле, прошу, звільни мене від наслідків моїх колишніх гріховних вчинків, так, щоб ніщо не перешкоджало моєму поступові.