TEXT 46
саджайа увча
евам уктврджуна сакгйе
ратгопастга упвіат
вісджйа са-ара чпа
ока-савіґна-мнаса
саджайа увча—Саджайа сказав; евам—так; уктв—говорячи; арджуна—Арджуна; сакгйе—на полі бою; ратга—колісниці; упастге—на сидіння; упвіат—знову сів; вісджйа—відклавши; са-арам—разом із стрілами; чпам—лук; ока—скорботою; савіґна—уражений; мнаса—у думках.
Саджайа сказав: Вимовивши ці слова, Арджуна відклав убік лук та стріли й сів у колісниці, сповнений горя.
Оглядаючи позиції ворога, Арджуна стояв у колісниці, але така туга облягла його серце, що він знову сів і відкинув геть лук та стріли. Саме такий, великодушний та м’якосердий, відданий Господа заслуговує на те, щоб отримати духовне знання.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до першої глави рмад Бгаґавад-ґти, в якій описувалося поле бою Курукшетра.